Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу. Олександр Григорович Волков
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу - Олександр Григорович Волков страница 14

СКАЧАТЬ до проявів свавілля. Такий учень прагне підпорядкувати собі інших, домінувати, але вже не у сфері навчальної діяльності, а у повсякденності. Він вступає у протистояння з іншими, внаслідок чого виникає «змагання» у свавіллі.

      Тому так важливо розв’язати проблему незадовільних оцінок. Це досягається за допомогою підтримки мінімальних успіхів, внаслідок чого стає можливим їх виведення з деструктивної сфери педагогічного дискурсу. Навіть якщо результати діяльності оцінюються негативною оцінкою, то вчитель знаходить аргументи, які вказують на позитивну динаміку навчальної діяльності. Він знаходить такі чинники, які свідчать про значні зусилля учня, цим підтримує його на шляху вдосконалення.

      е) Наслідки акцентуації оцінки

      Крім того, використовується усунення часового параметра фіксації засвоєння знань і навичок, який є рівним компонентом разом з просторовим, оскільки досягти успіху означає встигнути щось зробити до певного часу. Нагадаємо, що у науковій діяльності часовий чинник, так або інакше, усувається. Це пов’язано з тим, що у ситуації невизначеності формулювання проблеми та методологічної основи дослідження, відсутності алгоритмів пошуку, точно визначити час досягнення результату неможливо. Саме тому усунення часового параметра у просторі педагогічного дискурсу цілком виправдане.

      Дійсно, час засвоєння матеріалу не має значення. Перевага швидкого та оперативного розуміння має значення тільки при оцінці репродуктивної діяльності, але не є критерієм оцінки креативності. Іншими словами, інтенсивність та швидкість освоєння навчального матеріалу не є ознакою компетентності. Навпаки, у дослідницькій діяльності переважним виявляється тривале зосередження на постав-леному завданні, пошук можливих способів його розв’язання. Оскільки оцінкоє є результат, при вирішенні дослідницьких завдань вона не використовується як критерій успішності.

      Навпаки, акцентуація оцінки призводить до залежності від місця у просторі педагогічного дискурсу. Відповідно, вона не вказує на здатності до творчої діяльності, оскільки вищі здібності особистості, а саме можливість вирішувати дослідницькі завдання, не формалізуються в оцінці. Саме тому учитель вимушений її коментувати, пояснювати її обумовленість і відносність. Проте за наявності таких превентивних заходів, оцінка в цілому відволікає від розв’язання дослідницьких завдань. Тому інститутціалізація оцінки у формі національного тестування або єдиного державного іспиту, по результатам яких робиться зарахування у ВНЗ, не виправдовує себе. Використання інституціональних форм контролю частково призводить до домінування учнів з високою якістю репродуктивної діяльності, не здатних вирішувати творчі завдання.

      f) Тиск місця дискурсу та предикації

      Розгляд своєрідності місця у просторі педагогічного дискурсу, залежно від успішності, дозволяє виділити СКАЧАТЬ