Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу. Олександр Григорович Волков

Чтение книги онлайн.

      Але головним предметом розвідки в екзистенціології, як і формальної логіки, виступає вислів. Що для того, щоб виявити його істинність у формальній логіці, досить сформулювати певні норми істинності. В екзистенціології ж необхідно розглянути сукупність сенсів, як утворюють певну цілісність і розгля як вони визначають існування. Якщо формальна логіка припускає конструювання певних правил і норм, а потім їх використання для доказу, або спростування істинності, або помилковості висловів, то логіка існування виявляє їх на основі вивчення своєрідності сутності суб’єкта. Тому слід виявити правила і норми істинності, які приймаються. Звернемо увагу, що якщо норми істинності в теоретичній логіці встановлені до початку аналізу, то формування сенсів в екзистенціології є достатньо складний, тривалий процес.

      Більш того, на перший погляд – це нездійсненне завдання, оскільки, по-перше, воно надзвичайно важке через складність структури свідомості, по-друге, через нестійкість сенсів; по-третє, через їх динамічність; по-четверте, через наявність різномайнітних інтенції, кожна з яких є певним вектором існування, що змінюються довільно; по-шосте, інтенції можуть бути несумісними, тому утворюють хистку єдність, яка має ситуативний характер; в-сьомих, інтенції не просто є спрямованістю на предмет, а обумовлені сутністю, тобто переживанням певних сенсів, що визначають існування, відповідно, вчинки, а, отже, події; по-восьме, окремий сенс можна визначити тільки через деяку сукупність сенсів, кожен з яких указує на всі останні; по-дев’яте, сенс має прагматичне призначення, тобто визначає конструювання реальності.