Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу. Олександр Григорович Волков
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу - Олександр Григорович Волков страница 9

СКАЧАТЬ відповідно яких можливі тільки позитивні зміни [12; 17].

      b) Логіки існування як підстава нормативності

      При розгляді своєрідності логіки існування продуктивнішими слід вважати основні положення теорії цивілізацій, зокрема, викладені у ро-ботах М. Данилевського, А. Тойнбі, О. Шпенглера, яка передбачає можли-вість не тільки розвитку але і занепаду [19]. Проте у цієї теорії не розкри-ваються екзистенціальні причини трансформації; які, наш погляд, можна виявити при ретельному аналізі норм та правил існуваня. Насамперед, при погляді сукупності сенсів, на основі яких виявляється не тількі істинність висловлювань, але і правомірність їх здійснення.

      Підкреслимо, що відмінність екзистенціальної логіки від формальної є у тому, що, якщо друга передбачає використання норм істинності при логічному аналізі висловлювань, то перша – існування. Тому, наприклад, якщо певний вчинок, а не тільки судження, відповідає деяким критеріям, то оцінюватиметься як прояв вищих моральних якостей. Тобто, предметом застосування тієї чи іншої екзистенціології є сфера осмислення реальності. Її не можна розглядати як щось текуче, що не можна структурувати, навпаки, вона розглядається як сукупність окремих «фрагментів» існування, які розглядаються на відповідність нормам. Наш погляд, підставою нормативності при цьому якраз виступає логіка існування, яка певним чіном інституціалізується, зокрема за допомогою інститутів моралі.

      Звернемо увагу на завдання, які ставить дослідник при розгляді логіки існування: по-перше, виявити сенси, які характерні для суб’єкта, тобто, які він приймає як своє підґрунтя; по-друге, показати, яким чином він їх відстоює, розглядая як істинні, виходячи з цього, критикуя інші погляді; по-третє, розкрити, які аргументи використовуються для доказу істинності, в чому їх своєрідність; по-четверте, який наслідок має слідування сенсам, що приймаються як достовірні; по-п’яте, виявити, які афекти переживає суб’єкт, коли відстоює положення, які висуваються; по-шосте, які події можуть провокувати сенси, що переживаються; в-сьомих, яким чином змінюватиметься реальність у результаті здійснення сенсів існування.

      c) Феноменологія та екзистенціалізм як методологічні підґрунтя

      Методологічною підставою екзистенціології є основні положення феноменології, зокрема положення про інтенціональну природу свідо-мості, згідно якому вона є сукупністю предметів, утворюючих її зміст. Оскільки ставиться завдання виявити особливості існування, використовуються положення екзистенціалізму. Тому логіка існування включає в себе процедуру випитування про сенси існування, оскільки «випитування – це поведінка сущого». Суб’єкт розкриває себе в сущому через випитування. Відзначимо, що з допомогою використання поняття «випитування» М. Ґайдеггер показує онтичний характер пізнання. Важливо відзначити, що суб’єкт як суще вимагає відповіді про своє існування, тому що вони визначають характер його СКАЧАТЬ