Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ти погодишся послужити мені? – з усмішкою запитав хан.

      – Так!.. Так!.. Матка боска! Усе, що завгодно! Згоден на все…

      – Воістину, Аллах знає всі речі й дав кожному роду те, що йому підходить,[87] – по-татарськи сказав Мурад-Гірей і з силою зачинив двері.

      Деякий час постояв у роздумах, а тоді наказав наглядачеві:

      – Ще день хай лях погниє тут, а потім хай посмажиться на сонці. Хтозна… На все воля Аллаха!

      Уже при світлі смолоскипів, в’їжджаючи в палац, хан запитав у свого чашника:

      – Ті, про кого йдеться в листі султана… готові?

      – Так! – лаконічно відповів Хавле-Юсуф і соромливо, обома руками провів по обличчю.

* * *

      Ханський сад був направду подібний до райського гулістану. За різноманітністю дерев і квітів він перевершував султанський сад. І хоч Орхан був мало обізнаний у тонкощах садового мистецтва, він розумів це. Адже сіляхдар мав очі, вуха й османський видатний ніс. Не можна було не помітити, з яким тонким розрахунком і доцільністю були висаджені фруктові дерева, як доповнювали одні одних стрункі кипариси й розлогі акації, як сріблилися тополі й зеленів лавр. А квіти?! Це не тільки для очей, а й для солодких вдихів, кожен із яких з наступним кроком був приємніший від попереднього. А ще дивовижний спів щасливих птахів. І десь на краю саду м’яка музика, під яку забуваєш про непередбачуване й страхітливе майбутнє. Ось тільки цей говіркий Евлія Челебі! Утім, це він наполіг на ранковій прогулянці по саду, який йому добре знайомий із попередніх відвідин.

      – Мій любий друже Орхане! Можна нічого й не говорити, тільки споглядати, милуватися й насолоджуватися. Споглядати витончені палаци, розташовані по кутах саду, позолочені та розписані павільйони всередині нього, альтанки, ніби зроблені з китайської порцеляни, чудові фонтани з чистою, немов кришталь, водою; милуватися плодовими деревами, багато з яких росте тільки в цьому саду й ніде більше, а їхні фрукти такі свіжі й смачні, що приємні не лише для тіла, а й душі; насолоджуватися цілющим повітрям цієї долини між двох гірських хребтів. Тими ароматами, що їх випромінюють рідкісні й прекрасні квіти. І очей не відірвати від їхньої краси. Особливо чудові квіти анатолійського бакираза, подібні до мускусу Рума, і саджанці трапезундської гвоздики, стамбульський золотий тюльпан «Монла Челебі», тюльпан «Чиллі Хаджі», тюльпан «Кягитхане», різноманітні червоні півонії, істанкійський гіацинт. І ще тисячі інших квітів. Багато з них надіслані в дарунок ханам. А інших привезли чужоземні садівники, найняті для догляду за садом. У цьому саду людина п’яніє від пахощів і вдихає здоров’я на багато років. Ніде на землі немає такого саду. Навіть дика рука козаків Сірка не піднялася знищити цю красу…

      – Можливо. Але, швидше за все, вони не мали на це часу, адже штурмували ханський палац. На його стінах досі сліди від куль і плями від пожежі, – неохоче зауважив сіляхдар.

      – На жаль, мій друже… Я не побачив золотого півмісяця, що був на даху палацу правосуддя, де хани проводять засідання свого дивану. На жаль, на жаль. І все-таки хочу СКАЧАТЬ