Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Останній бій Урус-шайтана - Віктор Вальд страница 30

СКАЧАТЬ перекручені багатьма неправдами наступних письменників.

      Евлія Челебі надовго замовк, поринувши в роздуми. Потім він, зітхнувши, зізнався:

      – Мені здається, що у твоїх словах, Фасуле, є зерно розсудливості. Це зрозуміло мені, який написав багато книг про те, що бачив і де був. Мої слова правдиві. І через багато років, а може, і століть, той, хто прочитає їх, буде вдячний мені за чесність і справедливість. Певно, слід подумати і про Геродота. Мені доводилося читати його книжку про стародавні країни, але в моїй голові не вкладається, що Аллах міг наділити розумом Геродота, який вклонявся багатьом оманливим богам. Хоча правовірні арабські мудреці ретельно й сумлінно переписували давніх поганських письменників, завдяки чому багато їхніх творів дійшло до нас. Істинно, шляхи Аллаха несповідимі. А щодо рову, який часто іменується Перекопом, то скоро ми його побачимо на власні очі. І це вже не казка.

      – Мені чомусь здається, що цю «не казку» побачимо ще нескоро, – раптом втрутився в науковий диспут Орхан і вказав рукою на хмару пилу ліворуч у степу.

* * *

      «Сліпий ясновидець Керр Юсуф-деде, благословивши в щедрості своїй бахадира Орхана, мабуть, передав йому частину тої мудрості, що удостоїв його Аллах. Як інакше в ледь помітній хмарі пилу можна було вгадати причину зміни напрямку нашого шляху? Тільки пізніше очі молодих горян роздивилися, що то наближався загін вершників, який сигнальним білим списом закликав зупинитися. Цими вершниками виявилися сейменлери.[66] Цим охоронцям волею кримського хана Язі Мурад-Гірея було сказано просити сіляхдара султана прибути в ханський палац славного міста Бахчисарая, де йому буде виказано шану й піднесено щедрі дари. Мене, автора цих рядків Евлію Челебі, друга й супутника великого бахадира, дещо збентежило те, з якою поспішністю Рикаючий Лев султана погодився змінити напрямок і тим самим відкласти виконання головної мети своєї подорожі. Адже тепер наш шлях лежав за сонцем. До того ж славний кінь бахадира, стримуваний рукою господаря, плентався, як той равлик, що був у сумі, подарованій шейхом дервішів. Ніхто не наважився спитати про причину глибокої задумливості сіляхдара, у тому числі і я, що нарешті став його другом і невтомним супутником. Цей час я провів у цікавих бесідах із моїм помічником Фасулом і залишився задоволений примхою долі, що послала мені в порту Стамбула цього тямущого юнака. Цей фанаріот – славний учень, та йому не завадить повчитися мудрості старших, а особливо великої мудрості Корану. І якби він краще тримався в сідлі й бодай трохи володів зброєю, то міг би стати незамінним супутником будь-якому вченому мандрівникові на найнебезпечніших дорогах. Боюся, що його слабке, майже дитяче тіло й незрозуміла відраза до вогнепальної та холодної зброї змусять мене розлучитися з ним перед тим, як копита наших коней зігнуть трави Дикого степу, відомого як Хейхат.

      Але поки що ми на землі хана й під опікою його воїнів. Хвала Аллаху!

      Переконавшись у мовчазності сіляхдара й не сміючи квапити його, воїни СКАЧАТЬ



<p>66</p>

Сейменлери – особисті охоронці кримських ханів. Їх набирали і їхні послуги оплачували турецькі султани.