Трейнспоттінґ. Ірвін Велш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ центрі. Фактично, важить він навіть менше. Кінець історії.

      – Гаразд, до скорого, народе, – киваю йа Сокстону й Жирній Свинюці.

      Усміхнений Сокстон дружньо підморгує нам, немовби знов таким чином опановуючи весь тутешній простір. Навіть Жирна Свинюка намагається видушити якусь посмішку. Йа сприймаю ці їх знаки як додаткове свідчення того, що баланс сили між мною й Майком фундаментально зсунувся. Мов на підтвердження цього, він проводжає нас із квартири.

      – Еее, побачимось якось, еге. Еее… вибач за те лайно, шо йа те’ ним перед цим був закидав. Той пиздюк Доннелі… він мене страшенно дратує. Першорядний, бля, придурок. Йа тобі все детально розповім пізніше. Ти ж не ображаєшся, га, Марку?

      – Побачимось якось, Форрі, – кажу йа, сподіваюся, таким тоном, де звучить обіцяна на майбутнє погроза, яка змусить цього пиздюка якщо не побоюватися, то бодай строха нервувати. Хоча в глибині душі мені не хочеться вщент зачмирювати цього уйобка. Це витверезлива думка, він бо ж мені може знову знадобитись. Хоча не слід думати в цей бік. Якщо йа буду так думати, вся ця моя йобана виправа не має сенсу.

      На той час коли йа дістався низу сходів, йа геть забув за свої ломки. Ну, майже. Йа все ще його відчуваю, цей біль у всьому тілі, просту насправді він мене тепер більш не хвилює. Йа розумію, це смішно, дурити себе, ніби товар уже почав діяти, але, безумовно, тут присутній певний ефект плацебо. Єдине, в чому йа точно впевнений: у мене в нутрощах відбувається якесь потужне розріджування. Наче щось там плавиться всередині. Йа не срав уже днів п’ять чи шість, і от, здається, воно надходить. Ось перднув, і відразу ж наслідок – йа відчуваю в штанах вологий слиз, в мене підстрибує серце. Йа б’ю по гальмах – щосили стискаю м’язи сфінктера. Утім, аварія вже сталася, і плоди її будуть набагато гіршими, якщо йа терміново щось не вдію. Йа думаю, чи не повернутися назад до Форрестера, але наразі мені не хочеться мати жодних справ з тим мудлом. Йа згадую, що в отих букмекерів, які сидять у торговому центрі, позаду є туалет.

      Йа заходжу до прокуреної контори і простую прямо до клозету. Й отака там, бля, картина: у дверях туалету стоять два хлопи і сцють просто досередини, де підлога не менш як на дюйм покрита застояною, присмердженою спермою сечею. Це троха скидалося на ногомийню в тім плавальнім басейні, який йа колись був відвідував. Клієнти струсили свої члени в прохід і запхнули їх собі до ширіньок з акуратністю, не меншою за ту, коли до кишені ховають брудного носовичка. Один з них підозріло дивиться на нас і заступає мені дорогу до туалету.

      – Клозет забитий нахер, братане. Туди нема як посрати, – він показує на унітаз без сидіння, повний коричневої води, туалетного паперу і плаваючих шматків гівна.

      Йа похмуро дивлюся на нього:

      – Мені, бля, вкрай туди тре, братане.

      – Ти, бля, не ширятися туди, чи як?

      Бля, тільки цього мені не вистачало. М’юрхавський Чарлз Бронсон. Тіки порівняно СКАЧАТЬ