Трейнспоттінґ. Ірвін Велш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на вампірів.

      Це сказав дядько Бавб, жирний, тупий дядько Бавб[42]. Родичі розсміялися. Всі до останнього. Тупий, жалюгідний сміх. Нервовий сміх наляканих дітей, що намагаються сподобатися шкільному бешкетнику, а не дорослих, які підтверджують, що почули щось кумедне. Ніна вперше усвідомила, що сміх означає дещо більше за гумор. Цей сміх означав зменшення напруження, солідарність перед лицем безжальної смерті. Смерть Енді пересунула цю тему наперед у персональному календарі кожного з них.

      Чайник клацнув і вимкнувся. Ніна заварила чай і понесла до кімнати.

      – Не вболівай так, Еліс. Не вболівай, ластівко. Ось і Ніна з чаєм, – проказала її тітонька Евріл.

      Ніна подумала, що на «Пі Джі Тіпс»[43], мабуть, покладаються нереалістичні сподівання. Хіба можна очікувати, що чай компенсує втрату після двадцяти чотирьох років подружнього життя?

      – То є жах, коли в те’ проблеми з мотором, – заявив її дядько Кенні. – Та все ж він хоч не мучивсь. Краще, ніж з отим, що на Р, зогнивати в стражданнях. От і наш батько вмер від серця. Прокляття всіх Фіцпатриків. Це твій дід, – поглянув він на Ніниного двоюрідного брата Малколма й усміхнувся.

      Хоча Малколм був Кенні племінником, він був усього лиш на чотири роки молодшим за свого дядька, але на вигляд здавався старшим.

      – Колись буде, усі ці прублеми з серцем, з раком і всяке таке, за те й знати забудуть, – ризикнув Малколм.

      – Ох, аякже. Наука, медицина. Як там, до речі, твоя Елса? – голос Кенні стишився.

      – Готуєцця до нової операції. Фаллопієві труби. Судячи з усього, вони робитимуть…

      Ніна розвернулась і полишила кімнату. Схоже було, єдине, про що Малколм волів балакати, це про ті операції, які перетерпіла його дружина, щоб забезпечити їм народження дитини. Від усіх тих деталей в неї аж пучки пекло. Чому люди вважають, що тобі хочеться все те чути? Що то за жінка, яка проходить через усе те, просто щоб виплодити якесь крикливе поріддя? Що то за чоловік, який її до такого заохочує? Коли вона вийшла у передпокій, дзеленькнув дверний дзвоник. Це були її тітка Кеті і дядько Дейві. Довго ж вони добиралися з Ліфа у Бонніріґ[44].

      Кеті обняла Ніну:

      – Ох, любонько. Де вона? Де Еліс?

      Ніні подобалася тітонька Кеті. Найбільш товариська з її тіток, що ставилася до Ніни не як до дитини, а як до особистості.

      Кеті пройшла до кімнати й обняла Еліс, свою невістку, потім свою сестру Айрін, Нінину матір, і своїх братів Кенні й Бавба – саме в такому порядку. Ніні подумалося, що це вишуканий порядок. Дейві поважно кивнув усьому загалу.

      – Господи, Дейві, ти таки не змусив себе чекати, поки добиравсь сюди в тім старім фургоні, – промовив Бавб.

      – Та то й так. Все через оту об’їзну. Виїхав на неї зразу за Портобело і з’їхав звідтам вже перед самим Бонніріґом, – добросовісно пояснив Дейві.

СКАЧАТЬ