Трейнспоттінґ. Ірвін Велш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ моменту, щоб розколоти матір на гроші. Вона сподівалася поїхати до Единбурга разом із Шоною й Трейсі, побачити той гурт у «Колтон Студіоз»[45]. Вона навіть уявити собі не могла, що вийде на люди, коли в неї менструація, оскільки Шона казала, що хлопці про все здогадуються, вони просто нюхом чують, і не важливо, що ти проти того намагатимешся робити. Шона розумілася на хлопцях. Вона була на рік молодшою за Ніну, але вже двічі цим займалася: раз із Ґреємом Редпатом і раз з одним французьким хлопцем, з яким познайомилася в Евіморі[46].

      Ніна поки що ні з ким не була, не робила цього. Майже всі, кого вона знала, казали, що то сута нудь. Хлопці були занадто нетямущими, занадто млявими й в’ялими або перезбудженими. Їй подобалося те, яке враження вона на них справляла, подобалось бачити застиглі, простакуваті вирази на їхніх обличчях, коли вони дивились на неї. Коли вона вже те робитиме, то робитиме з кимсь, хто знає, що до чого. З кимсь старшим, але не таким, як дядько Кенні, котрий дивиться на неї по-собачому, очі налиті кров’ю і язик трішки вистромлений з-поміж губ. У Ніни було дивне відчуття, що, попри його роки, дядько Кенні виявився б дещо схожим на тих безпорадних хлопців, з якими вже були Шона та інші.

      На тлі її побоювань піти на концерт альтернативою залишається сидіти вдома й дивитися телевізор. А саме «Гру поколінь Брюса Форсита»[47] з матір’ю і тим дурнуватим малим бздюхом, що доводиться їй братом, який завжди збуджується, коли всі ті призи проїжджають на конвеєрі, і поспішно оголошує кожну річ своїм писклявим, пронозливим голосом. Мама навіть не дозволяє їй курити у вітальні. А от своєму маразматичному коханцю Дугі вона курити у вітальні дозволяє. Із цим все гаразд, це підстава для легких кпинів, а не причина для виникнення раку чи серцевих хвороб. Натомість Ніна, щоб покурити, мусить підніматися нагору, а це така лажа. Її кімната холодна, і, поки там нагріється після того, як Ніна ввімкне опалення, вона могла б викурити двадцять штук – цілу пачку «Марлборо». Та ну його нахер, бодай задля приколу. Сьогодні ввечері вона на свій страх і ризик піде на концерт.

      Вийшовши з ванної кімнати, Ніна зазирнула поглянути на дядька Енді. Труп лежав на ліжку, так само накритий ковдрами. Краще б вони закрили йому рота, подумала вона. Бо скидалося на те, ніби він сконав по-бойовому п’яним, скутий зненацька смертю, коли сперечався про футбол або про політику. Тіло худеньке, зсохле, але знову ж таки, Енді завжди таким був. Вона згадала, як ці настирливі, всюдисущі кістляві пальці лоскотали їй ребра. Мабуть, Енді весь час був при смерті.

      Ніна вирішила поритися в шухлядах, пошукати, чи нема в Еліс таких трусів, що їх варто було б позичити. У верхній шухляді комода лежали суто чоловічі «брифи» та шкарпетки Енді. Білизна Еліс знайшлася в шухляді під цією. Ніна була вражена різноманітністю нижньої білизни Еліс. Там малися речі в діапазоні від величезних панталонів, які Ніна прикладала до себе і вони сягали їй колін, до куценьких мереживних трусиків, яких вона й уявити собі не могла на своїй тіточці. Одні СКАЧАТЬ