Ось я. Джонатан Сафран Фоєр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ А тепер я навіть знайти тебе не можу.

      – У мене нема коханки.

      – Нема?

      – Нема.

      Вона заплакала.

      – Я обмінювався жахливо неприйнятними повідомленнями з людиною по роботі.

      – Акторка.

      – Ні.

      – Хто тоді?

      – Хіба це має значення?

      – Якщо має для мене, значить має.

      – Це одна з режисерок.

      – Вона носить моє ім’я?

      – Ні.

      – Це рудоволоса жінка?

      – Ні.

      – Знаєш, мені все одно.

      – Добре. Так і має бути. Нема підстав…

      – Як це почалося?

      – Просто… розвивалося. Як це буває. І це стало…

      – Мені байдуже.

      – Це не переросло в щось більше, ніж слова.

      – Як довго?

      – Я не знаю.

      – Звичайно знаєш.

      – Може місяці чотири.

      – Тобто ти просиш мене повірити, що протягом чотирьох місяців обмінювався повідомленнями відверто сексуального характеру з кимось, хто працює з тобою щодня, і це жодного разу не призвело до чогось фізичного?

      – Я не прошу повірити мені. Я кажу правду.

      – Найсумніше те, що я тобі вірю.

      – Це не сумно. Це – надія.

      – Ні, сумно. Ти – єдина людина, яку я знаю чи уявляю, що могла б написати такі браві слова та при цьому жити таким тихим, непримітним життям. Я справді вірю, що ти міг переписуватися з кимось; що ти хочеш лизати її зад (і цим блефом ти спровокував її на відповідь), а тоді щодня сидіти поряд із нею протягом усіх чотирьох місяців і навіть не дозволити собі подолати рукою необхідні п’ятнадцять сантиметрів вгору її стегном. І так і не знайти в собі сміливості. І ти навіть не послав би їй якийсь сигнал, що вона може спокійно брати ініціативу в свої руки, зважаючи на твоє боягузтво, і покласти свою руку тобі на стегно. Подумай про знаки, які ти, напевне, посилав їй, змушуючи її мокріти, але не торкатися тебе.

      – Ти зайшла занадто далеко, Джуліє.

      – Занадто далеко? Ти серйозно? Ти в цій кімнаті – єдина людина, яка не знає, що означає «занадто далеко».

      – Я знаю, що зайшов занадто далеко в тому, що я писав.

      – Я тобі кажу про те, що в житті ти не дійшов достатньо далеко.

      – Що це взагалі означає? Ти хочеш, щоб у мене була коханка?

      – Ні, я хочу, щоб ти писав мені листи в шабат. Але якщо ти збираєшся писати порнографічні повідомлення комусь іншому, тоді так, я хочу, щоб у тебе з’явилася коханка. Бо тоді я зможу тебе поважати.

      – Я не бачу в цьому ніякого сенсу.

      – А я ще й як бачу. Я б тебе почала поважати значно більше, якби ти її відтрахав. І це б мені довело одну річ, в яку мені все важче й важче повірити.

      – А саме?

      – Що ти – жива людина.

      – Ти не віриш, що я – людина?

      – Я не вірю, що ти СКАЧАТЬ