Ось я. Джонатан Сафран Фоєр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Тату?

      – Я тут.

      – Якщо світ існуватиме ще досить довго, чи утворяться тоді скам’янілості зі скам’янілостей?

      – Ох, Бенджі, це чудове запитання. Можемо обговорити його завтра вранці.

      – Ага. Мені треба спати.

      – Точно.

      – Тату?

      У Джейкоба вже уривався терпець:

      – Бенджі.

      – Тату?

      – Я тут.

      Він стояв у дверях, доки не почув важке розмірене дихання свого найменшого сина. Джейкоб був людиною, яка умисне псує затишок і комфорт, але стоїть на порозі, коли інші вже давно пішли. Він завжди стояв біля відчинених вхідних дверей і проводив поглядом машину, що виїжджала з подвір’я. Чекав біля вікна, доки не побачить заднє колесо Семового велосипеда. І дивився, як він сам зникає.

      Ось не я

      > Із відчуттям історії та неймовірного роздратування стою я сьогодні за цією бімою, готовий виконати так званий ритуал входження у доросле життя, що б воно не було. Я хочу висловити подяку кантору Фляйшману за те, що допоміг мені трансформуватися в останні півроку в єврейського робота. Ймовірність цього мізерна, але якщо я раптом згадаю про це через рік, то все одно не розумітиму, що це означає. І за це я висловлюю вдячність. Також дякую рабину Зінґеру, він – клізма з сірчаної кислоти. Мій єдиний живий прадід – Ісаак Блох. Я маю пройти через усе це заради нього, а він ніколи мене сам про це не просив. Є речі, які він просив, наприклад, не змушувати його переїжджати до Єврейського дому. Моя родина дуже турбується про турботу про нього, але цього для справжньої турботи недостатньо. І хоча сьогодні мені не було зрозуміло жодного слова з моїх молитов, але це я розумію. Хочу подякувати моїм діду та бабусі – Ірву та Деборі Блох, які надихали мене все життя та завжди спонукали старатися трохи більше, копати трохи глибше, стати багатим і казати усе, що хочу, коли відчуваю в тому потребу. Також моїм дідусеві та бабці, Аллену та Леї Зельман, що живуть у Флориді та про чий життєвий стан я здогадуюся лише завдяки чекам на Хануку та іменини, сума яких не змінювалася з огляду на зростання цін від мого народження. Хочу подякувати братам, Бенджі та Максу, за те, що беруть на себе більшу частину батьківської уваги. Не уявляю, як я витримав би, якби мені довелося нести нерозділений тягар їхньої любові. А ще коли мене знудило на Бенджі в літаку, він сказав: «Я знаю, як це гидко блювати». А Макс колись запропонував здати за мене кров на аналіз. І це підводить мене до батьків, Джейкоба та Джуліїї Блох. Правда в тому, що я не хотів бат-міцву. Жодною своєю часткою, анітрохи. Не вистачить усіх ощадних облігацій світу. Ми розмовляли про це неодноразово, так, ніби моя думка має значення. Усе це спектакль, спектакль, що запускає інший спектакль, що сам є лише сходинкою до спектаклю під назвою «Моє єврейське буття», який, варто зазначити, без них гарантовано не відбувся б. Я не звинувачую їх за те, ким вони є. Але я звинувачую їх, бо вони звинувачують мене за те, ким є я. Ну, досить уже подяк. Отже, мій розділ із Тори – «Ваера». Це одна з найбільш відомих і опановуваних частин Тори. Мені казали, що зачитати її – велика честь. Зважаючи на повну відсутність у мене інтересу до Тори, краще було б віддати СКАЧАТЬ