Название: Ось я
Автор: Джонатан Сафран Фоєр
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-4607-2, 978-617-12-4498-6, 978-617-12-4606-5, 978-617-12-4605-8
isbn:
– Джуліє, зупинись.
– І, до речі, навіть якби ти опинився в ситуації, де реальний зад реальної жінки з твоєю спермою на ньому манив до себе твого язика. Знаєш, що би ти зробив? У тебе б почали по-ідіотському тремтіти руки, ти спітнів би так, що сорочка просякла б, втратив би желейну ерекцію, на яку тобі пощастило спромогтися в першу чергу, а потім, напевне, побіг би до ванни, щоб глянути в «Huffington Post» пустоголові та несмішні відео та ще раз переслухати «Radiolab», де оспівуватимуть прекрасних черепах. Ось що сталося б. І вона зрозуміла б, наскільки ти сміховинний.
– На мені не було б сорочки.
– Що?
– Я б не пропітнів у сорочці, бо на мені б її не було.
– А це до біса образливо зараз було.
– Перестань тиснути на мене.
– Ти серйозно? Ні, не може бути. – Вона повернула ручку крана, щоб пустити воду, хоча сама не знала, для чого зробила це. – І ти думаєш, ти єдиний, хто хоче діяти бездумно?
– Хочеш завести коханця?
– Я хочу, щоб все полетіло під три чорти.
– Я тобі не зрадив і не дозволю, щоб усе полетіло під три чорти.
– Я сьогодні бачила Марка. Вони з Дженніфер розлучаються.
– Чудово. Чи жахливо. Що я маю сказати?
– І Марк зі мною фліртував.
– Що ти робиш?
– Я так довго тебе вберігала від усього. Піклувалася про твою жалюгідну вразливість неопереного пташеняти. Замовчувала невинні дрібниці, через які ти й не мав би права засмучуватися, але які б тебе зламали. Ти думаєш, у мене ніколи не було фантазій? Чи ти думаєш, що щоразу, коли я мастурбую, я уявляю тебе? Чи не так?
– Ця розмова веде в нікуди.
– Чи хотіла якась частина в мені трахнути Марка сьогодні? Так. Власне кажучи, кожна частина мене, яка перебуває нижче голови. Але я цього не зробила, бо не змогла б, бо я – не ти…
– Я нікого не трахав, Джуліє.
– …але я хотіла.
Джейкоб удруге підвищив голос під час цієї розмови:
– Чорт забирай, та що це за сморід?!
– Твоя собака вкотре насрала в будинку.
– Моя собака?
– Так, твоя собака, яку ти притяг у дім, попри те що ми домовилися цього не робити.
– Діти хотіли собаку.
– Діти хочуть, щоб їм поставили крапельниці з розплавленим морозивом «Chunky Monkey» та помістили їхній мозок у чани зі спермою Стіва Джобса. Бути хорошим батьком і виконувати будь-яку забаганку своїх дітей – це не одне й те ж.
– Вони сумували через щось.
– Кожен через щось сумує. Перестань винуватити дітей, Джейкобе. Ти просто хотів показати себе героєм, а мене виставити злодійкою.
– Це не чесно.
– Так, навіть дуже далеко від того. Ти привів у дім собаку, коли ми домовилися, що взяти її було б помилкою. Але ти виявляєшся супергероєм, а я – суперзлодійкою, і тепер СКАЧАТЬ