Трейнспоттінґ. Ірвін Велш
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Трейнспоттінґ - Ірвін Велш страница 29

Название: Трейнспоттінґ

Автор: Ірвін Велш

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная классика

Серия: Трейнспоттінґ

isbn: 978-617-12-3939-5, 978-617-12-3405-5, 978-617-12-3937-1, 978-617-12-3938-8

isbn:

СКАЧАТЬ особливо коли він налиганий. Йа завше знав, що найлегшого зсуву у сприйнятті тебе цим пиздюком буде достатньо з переміни твого статусу з великого дружбана на гнану жертву. Трюк полягав у тім, щоб потурати цьому недоумку без того, аби в тобі вбачали аж надто улесливого слимака.

      Навіть так, будь-яка відкрита неповажливість виказувалася в жорстко визначених рамках. Ці межі були невидимі для сторонніх, але ти виховував у собі їх інстинктивне відчуття. Навіть тоді ці правила постійно змінювалися разом з настроєм цього пиздюка. Дружба з Беґбі була ідеальною підготовкою перед вступом у зв’язок із жінкою. Вона тебе навчала чуйності, врахуванню мінливих потреб іншої людини. Буваючи з ’коюсь дівчиною, йа завше поводився в той самий обачно поступливий спосіб. Певний час, у всякім разі.

      Нас з Беґбі запросили на уродини Ґіббо – 21 рік. Запрошення було таке, що пристойно не відмовитись, ще й парами. Йа взяв Хейзел, а Беґбі взяв свою подружку Джун. Джун була вагітна, але того не виказувала. Зустрілися ми в пабі на Роз-стрит, це була ідея Беґбі. Тільки гівнюки, придурки й туристи ногою ступають на Роз-стрит[90].

      У мене з Хейзел були дивні стосунки. Ми зустрічалися з нею вряди-годи впродовж років чотирьох. Між нами певне розуміння: коли йа вживаю, вона просто зника. Причина, чому Хейзел мене не кида зовсім, у тім, що вона така ж забембана, як йа, але замість спробувати дати собі раду, вона це заперечує. Підставою для цього в неї є не наркотики, а секс. Ми з Хейзел рідко займаємося сексом. Це через те, шо йа зазвичай надто обдовбаний, щоб ще й ворушитися, та й однаково вона фригідна. Люди кажуть, що такого явища, як фригідні жінки, не існує, є недолугі чоловіки. До якоїсь міри це правда, і йа був би останнім пиздюком під сонцем, аби похвалявся якимись великими досягненнями в цій царині – моя незмірна торчкова колія говорить сама за себе.

      Річ у тім, що Хейзел ще малим дівчам трахнув її батько. Вона розказала нам це якось, коли була під кайфом. З мене мало було тоді пуття, бо і йа був причмелений. Коли йа пізніше спробував повернути її до тої розмови, вона не повелася. Відтоді кожного разу виходила халепа. Наше сексуальне життя завше було халепою. Після того як Хейзел роками мене відпихувала, вона дозволила мені нарешті її впорати. Поки йа робив те, шо мусив, вона була вся напружена і, вчепившись пальцями в матрас, скреготала зубами. Зрештою, ми просто припинили. То було так, ніби трахаєшся із серферською дошкою. Жодні у світі пестощі не могли розворушити Хейзел. Вона тільки ще більш напружувалася, їй ставало ледь не фізично погано. Колись, йа надіюся, вона знайде когось, хто зможе це для неї зробити. У всякім разі, у нас із Хейзел був дивний союз. Ми використовували одне одного в соціальному сенсі – дійсно, це єдиний спосіб то пояснити, – щоби створювати подобизну нормальності. Це класне прикриття її фригідності і моєї, спричиненої наркотою, імпотенції. Моя ма й батько душею впадали за Хейзел, видячи в ній потенційну невістку. Екби ж то їм знаття. У всякім разі йа подзвонив Хейзел, щоб запросити її піти з нами на ту гулянку – СКАЧАТЬ



<p>90</p>

Rose Street – відома з кінця XVIII століття вузька торгова вулиця з великою кількістю пабів і барів.