Трейнспоттінґ. Ірвін Велш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Не годиться винуватити англійців за те, що нас колонізували. Йа не маю ненависті до англійців. Вони просто придурки. Нас зробили своєю колонією придурки. Ми навіть не вибрали собі достойної, яскравої, здорової культури, яка б нас колонізувала. Ні. Нами правлять нікчемні гівноїди. І хто ми після цього? Наймерзенніші, бля, з мізерних. Найвбогіше, сервільне, жалюгідне, нікчемне сміття, яке коли-небудь було висране у цей світ. Йа не маю ненависті до англійців. Вони просто пораються з тим лайном, яке отримали. Йа ненавиджу шотландців.

      Беґбі провадить далі за Джулі Матісон, за якою він був колись упадав. Джулі завше його не терпіла. Мені реально подобалася Джулі, можливо, саме через це. Вона реально була класна чічка. В неї був ВІЛ, коли вона народила дитину, але дитина вийшла чистою, дяка чортам. Джулі з її дитинчам доправили зі шпиталю додому в машині швидкої в супроводі двох санітарів ледь не в протирадіаційних скафандрах – шоломи і всяке таке. То було ще у 1985-му. І справило передбачуваний ефект. Це побачили сусіди, очманіли й підпалили їй дім, щоб викурити геть. Щойно на тебе приліпили ярлик ВІЛ, ти кінчений. Особливо, коли ти дівка – як картинка. Цькування йшло за цькуванням. Зрештою, в неї стався нервовий зрив і з її пошкодженою імунною системою вона стала легкою здобиччю для прогресуючого СНІДу.

      Джулі померла минулого Різдва. Йа на похорон не потрапив. Йа лежав у власному блювотинні на матрасі на хаті в Мотики, не годен, нахер, і поворухнутись. Такий сором: ми ж бо з Джулі були добрими друзями. Ми ніколи не трахалися, нічого такого. Ми обоє вважали, що це забагато змінить, як то бува, коли дружать чоловік і жінка. Загалом, секс призводить до справжніх стосунків, або припиняє ті, що були. Після сексу сунеш вперед або назад, а от підтримувати статус-кво важко. Джулі реально мала дуже гарний вигляд, коли почала ширятись. З більшістю дівчат бува так. Здається, ніби це виявляє в них найкраще. Завжди здається, що це щось дарує, поки воно не почина забирати, з лихвою.

      Епітафія Джулі від Беґбі така:

      – Змарнувала, бля, таку добру пуцьку.

      Йа придушую бажання сказати, що добре було б змарнувати на те’ срібну кулю. Йа намагаюся не виказувати злості: це не дасть нічого, крім вибуху лайки на мене. Йа спускаюся вниз, щоби взяти ще пійла.

      Ті притирки товчуться біля шинкваса, штовхаючи одне одного і кожного-ліпшого штимпа. Сервіс кошмарний. І тут один помережаний слідами шрамів і тушшю зухвалько, всередині котрого, я підозрюю, ховається звичайний пиздюк, репетує засмиканим барменам:

      – ДВІЙНУ ВОДОЧКУ З КОЛОЮ! СЛУХАЙ СЮДИ, БЛЯ, ПИЗДЮК, ДВІЙНУ ВОДОЧКУ З КОЛОЮ!

      Йа вдивляюсь у пляшки віскі на полицях, зо всіх сил намагаючись не стрінутись поглядом із цим чортом. Та воно так, наче очі мої живуть своїм власним життям, самовільно косячись вбік. Лице в мене червоніє й горить, наче чека кулака або пляшки. Це гнилі пиздюки, геть прибацані найвищої міри, нахер. Йа несу наше пійло – спершу чарки для жінок, потім пінти.

      Й отут воно відбувається.

      Йа СКАЧАТЬ