Трейнспоттінґ. Ірвін Велш

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ якихось парубків, пиздюків типу зі школи Торгової компанії у Маріфілді[91], котрі вже ледь не всираються.

      – Ні… – мекає один з них.

      Йа спускаюсь униз, наказуючи Хейзел і Джун нізащо не полишати балкона. Беґбі, мов ’кийсь той навіжений детектив «Хто це зробив?» з Агати Крісті, пристрасно допитує кожного пиздюка. Він переграє – це так очевидно.

      Внизу йа притискаю сраного барного рушника до розваленої голови того притирка, намагаючись вгамувати кров. Цей пиздюк щось гарчить нам і йа не второпаю, чи то він виказує вдячність, чи готовий розтоптати мені яйця, але йа й далі роблю своє.

      Один жирний пиздюк з гурту цих психів підходе до гурту інших хлопців біля шинкваса і б’є одного з них головою. Весь паб підхоплюється. Дівки верещать, хлопці кидають погрози, штовхають одне одного й обмінюються ударами, повітря заповнюється звуками битого скла.

      Біла сорочка цього хлопа просякнута кров’ю, а йа вже пробиваюся крізь чиїсь тіла назад, в бік сходів на балкон до Хейз і Джун. ’кийсь пиздюк заряджа мені в голову збоку. Йа помітив це краєм ока і вчасно відсахнувся, тож не отримав зо всієї сили удару. Йа обертаюсь, а цей недоумок гарка:

      – Нумо, давай, ракло. Нумо, давай.

      – Від’їбись нахер, – кажу йа, трусячи головою.

      Цей мудак готовий напасти, але його друг хапа його за руку, це вже добре, бо йа не здобич для нього. Цей пиздюк троха занадто здоровий – типу, міг би бити когось рівного собі за вагою.

      – Облиш, нахер, Малкі? Не сіпайся, бля, до цього хлопця, – каже його друган.

      Йа красиво валю собі далі. Хейз і Джун ідуть з нами донизу сходами. Мій нападник, Малкі, вже тузує ’когось іншого пиздюка. Серед зали відкрилася прогалина, і йа правую крізь неї Хейз і Джун до дверей.

      – Зважай на дівчат, друже, – гукаю йа двом хлопам, які ось-ось зчепляться, і один ховається за другого, дозволяючи нам прослизнути повз. На Роз-стрит, просто на веранді бару, Беґбі разом з тим іншим пиздюком, це той, шо «Двійну водочку», місять чоботами одного невдаху.

      – ФРЕЕЕНКУ! – видає Джун нестямний крик.

      Хейзел відлипа від мене, тягнучи мене за руку.

      – ХОДІМОО! ФРАНКО! – кричу йа, хапаючи його за руку.

      Він гальмує, щоб оглянути власну роботу, але змахує мою руку. Він озирається на нас і ледь не хвилину мені здається, шо зара’ він почне дубасити нас. Це так, ніби він нас не баче, не впізнає нас. Потім йому розвиднюється:

      – Рентсе! Хай жоден пиздюк не залупається, нахер, на Молоду ліфську команду[92]. Вони мусять це запам’ятати, Рентсе. Вони, бля, мусять це запам’ятати.

      – Поздоровляю, друже, – каже «Двійну водочку», поплічник Франко в цій кривавій бійні.

      Франко йому всміхається і копає цього пиздюка по яйцях. Йа так і знав.

      – Йа тобі дам «поздоровляю», пиздюк, – зневажливо пирхає Френк і лупить «Двійну водочку» в лице, збиваючи його з ніг.

      З СКАЧАТЬ