Название: Трейнспоттінґ
Автор: Ірвін Велш
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная классика
Серия: Трейнспоттінґ
isbn: 978-617-12-3939-5, 978-617-12-3405-5, 978-617-12-3937-1, 978-617-12-3938-8
isbn:
– Це мій мужчина! Це з моїм мужиком ти, бля, балакаєш!
Томмі занадто шокований, щоб зупинити її, коли вона перехиляється і пазурить йому обличчя.
Отут все й почалося. Томмі підвівся і зарядив тому хлопу в рило, парубок повалився навзнак зі стільця на підлогу. Йа теж підхопився на рівні – і просто до патлатого пиздюка при шинквасі. Вгатив у щелепу, вхопив за ті йобані кучері і, потягнувши вниз його голову, пару разів копнув у лице.
Здається, від одного удару ногою він захистивсь руками, і сумніваюсь, щоб інший завдав пиздюку шкоди, бо йа був у кросівках. Він маха руками й випручується. Потім задкує, лице розгублене й аж світиться, таке червоне. Йа подумав, от зара’ цей пиздюк мені завдасть, він легко міг це зробити, та він просту стоїть, розводячи руками.
– З якого хера?
– Для те’ це такий класний жарт, ге? – кажу йа.
– Шо ти верзеш?
Схоже, пиздюку й справді невторопки.
– Йа подзвоню в поліцію! Забирайтесь геть звідси, бо інакше йа подзвоню в поліцію, – каже бармен, беручи для переконливості слухавку.
– Зав’язуйте зараз же базар мені тут, хлопці, – погрозливо каже дебелий, жирний пиздюк з команди метальників. В руці він так і трима дротики.
– Братухо, мене це ніяк не торкається, – каже нам кучерявий патлань.
– Мо’, йа, як то кажуть, неправильно зрозумів, – кажу йа йому.
Та жінка з її мужиком, ті, шо й створили цю йобану проблему, а ми ж зайшли тіко спокійно собі випити, вони вже нишком линяють за двері.
– Йобані мудаки! Це мій мужик, – кричить вона, виходячи.
Йа відчуваю на плечі долоню Томмі.
– Нумо, Секксе. Ходім звідси, – каже він.
Жирний пиздюк з команди метальників – на нім червона майка з назвою цього паба, мішенню з логотипом та ім’ям Стю під ними, – він досі ще не висказав нам усього, що на душі має.
– Не приходьте сюди, не створюйте колотнечі, хлопці. Це не ваш локаль. Йа ваші обличчя знаю. Ви лигаєтеся з отим рудим пиздюком, із Вільямсоном, отим, шо волосся в хвостик зав’язане. Ці пиздюки наркоту всяку ширять. Нам тут нахер не тре’ такого сміття.
– Ми, бля, не по наркоті, друже, – каже Томмі.
– Ну. Це в нашім барі ви не по ній, – не вгаває жирний пиздюк.
– Досить вже, Стю. Хлопці у тім не винні. Це той пиздюк Алан Вентерз і його курка. Вони по наркоті більш за будь-кого з тутешніх пиздюків. Ти ж сам знаєш, – каже інший парубок з рідким білявим волоссям.
– Нехай би лаялися отак в себе вдома, а не в пабі, – каже інший дядько.
– Сімейна сварка. Ось це шо. Хай би не турбували людей, які тут просто, щоб випити і все такого, – погоджується білявий.
Найгірше трапляється надворі. Мені бздикувато, шо за нами хтось піде слідом. Йа йду швидко, тимчасом як Томмі тягнеться позаду.
– Не жени так, – каже він.
– Нахер. Забираймося звідси.
Ми СКАЧАТЬ