Тричі продана. Павло Наніїв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ православ’я діють повстанці в Греції, Чорногорії, Далмації. Не вікуватиме турок на тих землях. Франція повинна бути готовою до політичних зрушень, які назрівають у зв’язку з боротьбою поневолених народів проти султанської Туреччини. Треба шукати претендента на грецький престол. А кого? Обачливий політик і дипломат, герцог Шуазель Гуф’є розумів, що польський двір, маючи чималий досвід у розв’язуванні складних політичних інтриг, рано чи пізно використає Софію. Щоб випередити Варшаву, він улаштував приїзд красуні до Парижа. Нехай вона стане політичним знаряддям наймогутнішого в Європі французького короля, а не безпорадного володаря Речі Посполитої Станіслава Понятовського, який не здатний навести лад навіть у своїй власній державі.

      Ще вчора найупливовіший із політичних діячів столиці граф Прованський – брат короля Людовіка XVI, майбутній король Франції Людовік XVIII, – віч-на-віч розмовляв з послом Шуазелем Гуф’є, який принадив Софію до Парижа:

      – Ви закинули сільце на жар-птицю, то мусите й зашморгнути його… Грекиню треба затримати у Франції. Вона конче потрібною буде у нашій політичній грі. Така воля його величності… І кардинала… Нехай це залишається між нами: Ватикан благословляє нашу ідею. Отже, зведіть її з графом Каліостро.

      – Далекосяжні задуми його величності мені до серця. Але при чому тут граф Каліостро? – здивовано спитав дипломат.

      Прованський багатозначно усміхнувся:

      – Цей чаклун здатен затуманити будь-яку голову. Він здібний перетворити на покірного раба людину найсильнішої волі. Та найперше, що він мусить зробити, це навіяти грекині бажання назавжди осісти в Парижі, відцуравшись Польщі.

      А сьогодні герцог Шуазель Гуф’є після бенкету в королівській резиденції – Тюїльрійського замку підійшов до грекині і сказав:

      – Ясна пані, якщо не квапитеся до своїх покоїв, то я був би щасливий познайомити вас із однією з найславетніших осіб сучасності.

      Софія на знак згоди вклонилася. Чарівна усмішка, інтимний погляд її очей війнули на посла чарами.

      – Чи багато часу для цього треба? – спитала грекиня.

      – О ні. Але мушу попередити, що розмова буде тет-а-тет, – відповів герцог і глянув на її чоловіка.

      – Розумію вас, – сказав Юзеф на запитливий погляд Гуф’є і повернувся поглядом до Софії, – я чекатиму на тебе у відведених для нас апартаментах.

      У невеличкому приміщенні Східної башти Тюїльрійського замку Софію чекав таємничий іспанець Каліостро, відомий усьому світові чаклун і віщун, що знайшов собі затишний притулок у марновірних Бурбонів. Він був високий, худий, із клинцюватою борідкою, яка торкалася зборок пишного жабо. Під густими стріхатими бровами – чорна безодня пронизливих очей. Тут же сидів невідступний Ларго Дієго, його супутник і помічник – присадкувата, гладка, з круглою бритою головою і маленькими каламутними очима людина.

      Софія по дорозі до Парижа багато чула про Каліостро. СКАЧАТЬ