Метелик. Анри Шарьер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Метелик - Анри Шарьер страница 30

СКАЧАТЬ прибите й плаває черевцем догори. Супутники одразу ж його з’їдають. Бухта почервоніла від крові. Сцена тривала двадцять хвилин, крокодил тікає у воду. Більше ми його не бачили.

      Ми добре виспались і вранці зробили каву. Я зняв куртку, щоб помитися великим шматком марсельського мила, яке знайшов у човні. Узявши мій бістурі, Матюретт так-сяк голить мене, потім Клузіо. У нього самого борода не росте. Коли я піднімаю куртку, щоб одягтися, з неї спадає величезний волохатий чорно-фіолетовий павук. Волосинки дуже довгі, на їхніх кінчиках маленькі блискучі кульки. Він важить щонайменше грамів п’ятсот, дуже великий, я з відразою його розчавлюю. Ми вийняли з човна всі речі, з діжкою води включно. Вода має фіолетовий відтінок: напевно, Ісус всипав забагато марганцівки, щоб вона не псувалася. У герметично закоркованих пляшках сірники й трут. Компас виявляється учнівським, він тільки вказує південь, північ, схід і захід без жодних поділок. Оскільки щогла не перевищує двох з половиною метрів, ми зшиваємо мішки з-під борошна у формі трапеції, для міцності обшивши по краях мотузкою. Я роблю невеличкий клівер у формі рівнобедреного трикутника: він має допомагати тримати ніс човна над водою.

      Ставлячи щоглу, я помічаю, що дно човна дуже неміцне: отвір, у який входить щогла, геть сточений і зношений. Коли я вкручую болти, щоб закріпити петлі для тримання стерна, вони входять у днище, наче в масло. Човен трухлявий. Цей паскудник Іcуc посилає нас на певну смерть. Згнітивши серце, я показую все це іншим, не маючи права це від них приховувати. Що робити? Коли Ісус прийде, змусимо його знайти безпечніший човен. Для цього заберемо в нього зброю, і я, взявши із собою ніж і сокиру, поїду з ним у селище за іншим човном. Це дуже ризиковано, але не настільки, як вийти в море в цій домовині. З продуктами все більш-менш нормально: бутель олії в плетінці й наповнені борошном з маніоки пляшки. З усім цим можна пливти далеко.

      Цього ранку перед нами розігрався дивний спектакль: банда мавп із сірими мордами билася з мавпами з чорними волохатими мордами. У процесі бійки Матюретт отримав шматком гілки по голові й має тепер велику, як горіх, ґулю.

      Минає п’ять днів і чотири ночі, відколи ми тут. Цієї ночі дощ лив як з відра. Ми ховалися під листям диких бананів. Вода стікала по їхній блискучій поверхні, і ми залишилися сухими, тільки ноги промокли. Уранці за кавою я думаю про те, наскільки злочинним виявився Ісус. Скориставшись нашою недосвідченістю, він спихнув нам цей трухлявий човен. Виграючи п’ятсот чи тисячу франків, він посилає на певну смерть трьох людей. І запитую себе, чи не слід його прикінчити, коли змушу дістати новий човен.

      Крики сойки розбурхують усю нашу невеличку компанію, вони такі різкі й неприємні, що я кажу Матюретту взяти тесак і піти глянути, що там діється. Минає п’ять хвилин, він повертається й подає знак іти за ним. Ми опиняємося в місці десь за півтори сотні метрів від човна, і я бачу чудесного фазана або водоплавного птаха, удвічі більшого за великого півня. Він потрапив у сильце СКАЧАТЬ