Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас Абрамс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ наводить на думку, що лише 50 відсотків нашого щастя визначається незмінними чинниками, як-от гени або темперамент, нашою «заданою величиною». Іншу половину визначає поєднання обставин, на які ми маємо обмежений вплив, а також наше ставлення і дії, що на них ми істотно впливаємо. На думку Любомирські, на збільшення щастя найдужче впливають три чинники: наша здатність сприймати ситуацію позитивніше, наша здатність відчувати вдячність та наше рішення бути добрими і щедрими. Це саме ті підходи й дії, які вже згадували Далай-лама й архієпископ і до яких згодом повернулись як до центральних стовпів щастя.

      Чи відмовилися ви від насолоди?

      Більшість релігій дотримуються стійкого переконання, що тривале щастя не можна знайти за допомогою наших органів чуття. Хоча органи чуття можуть викликати тимчасову насолоду, вона завжди є скороминущою і не здатна бути джерелом тривалого задоволення. Є буддійське прислів’я про те, що намагання знайти щастя у сенсорних відчуттях нагадує спробу втамувати спрагу морською водою. Але яким саме є зв’язок між радістю і насолодою, а також між тим, що Далай-лама назвав щастям на фізичному рівні та щастям на ментальному рівні?

      – Ваша Святосте, багато людей вважають, що ви як монах відмовились від будь-яких насолод і задоволення.

      – І сексу, – додав Далай-лама, хоча я мав на увазі зовсім не це.

      – Що? – спитав архієпископ.

      – Сексу, сексу, – повторив Далай-лама.

      – Невже ти справді це сказав? – недовірливо промовив архієпископ.

      – Ой-ой, – засміявся Далай-лама, спостерігши подив архієпископа. Після цього він заспокійливо поплескав його по плечу, чим викликав у нього регіт.

      – Окрім сексу, – сказав я, намагаючись продовжити обговорення, – чи відмовились ви від насолоди і задоволення? Я сидів поруч із вами під час обіду, і було схоже на те, що вам дуже смакувала чудова їжа. Яку роль для вас відіграють життєві насолоди?

      – Я люблю їжу. Без їжі мій організм не може існувати. Ти теж, – сказав він, повертаючись до архієпископа, – не можеш постійно думати: Бог, Бог, Бог. Я не можу постійно думати: співчуття, співчуття, співчуття. Співчуття не наповнює мій шлунок. Але, розумієте, щоразу треба розвивати в собі здатність уживати їжу без прив’язаності.

      – Га? – перепитав архієпископ, не розуміючи вжитого Далай-ламою буддійського терміна прив’язаність і, мабуть, не зовсім розуміючи, як можна не бути прив’язаним до їжі.

      – Не їсти через жадібність, – пояснив Далай-лама. – Їсти лише для того, щоб жити. Слід думати про глибшу цінність поживи для тіла.

      Якось за столом Далай-лама показав мені свою тарілку з тибетським рисово-йогуртовим пудингом і сказав:

      – Це типова страва тибетського ченця – обожнюю її.

      Він ласував нею. Було щось глибоко заспокійливе в тому, що задля святості не треба відкидати прості радощі життя, СКАЧАТЬ