Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас Абрамс
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Книга радості: вічне щастя в мінливому світі - Дуглас Абрамс страница 10

СКАЧАТЬ Джінпа намагався перекласти слово morose тибетською мовою, архієпископ пояснив:

      – Сумний.

      Далай-лама взяв архієпископа за руку, немов заспокоюючи його, поки сам пригадував ці болючі події. Після його легендарного з’явлення як реінкарнації Далай-лами у віці двох років його перевезли з сільського будинку в східнотибетській провінції Амдо до палацу Потала, розташованого в столиці Лхасі, який вміщає тисячу осіб. Там його виховували в розкошах та ізоляції як майбутнього духовного і політичного лідера Тибету й богоподібне втілення Бодхісаттви Співчуття. Після того як Китай вторгся до Тибету 1950 року, Далай-лама опинився у вирі політики. У п’ятнадцять років він став правителем для шести мільйонів людей на порозі виснажливої війни з набагато потужнішим суперником. Упродовж дев’яти років він намагався вести переговори з комуністичним Китаєм щодо добробуту свого народу і шукав політичні рішення під час анексії. 1959 року, після повстання, яке могло призвести до кровопролиття, Далай-лама вирішив усупереч власній волі покинути країну.

      Шансів на те, щоб успішно втекти до Індії, було надзвичайно обмаль, але він вирушив серед ночі в одязі охоронця палацу, щоб уникнути зіткнень і кривавої бійні. Йому довелося зняти свої примітні окуляри, і його нечіткий зір, мабуть, посилював відчуття страху й непевності, коли група втікачів пробиралася повз гарнізони Народно-визвольної армії. Упродовж трьох тижнів їм довелося йти крізь піщані бурі й хурделицю, долаючи гірські вершини дев’ятнадцять тисяч футів заввишки.[2]

      – Одна з моїх практик походить від стародавнього індійського вчителя, – Далай-лама почав відповідати на запитання архієпископа. – Він навчав, що, коли ми переживаємо трагічну ситуацію, про неї треба подумати. Якщо трагедію ніяк не можна подолати, зайві хвилювання нічим не допоможуть. Тому я це практикую.

      Далай-лама мав на увазі буддійського вчителя VIII століття Шантидеву який писав: «Якщо ситуацію можна певним чином вирішити, навіщо впадати у розпач? А якщо її ніяк не можна владнати, яку користь вам дасть розпач?» Архієпископ гигикнув, мабуть, тому, що важко собі уявити, щоб хтось перестав хвилюватися через недоцільність хвилювань.

      – Так, але я думаю, що люди це розуміють головою, – він торкнувся обома вказівними пальцями своєї голови. – Розуміють, що хвилювання не зарадить. Але вони й далі хвилюються.

      – Багато хто з нас став біженцем, – намагався пояснити Далай-лама, – і в моїй власній країні сила-силенна проблем. Коли я дивлюсь лише на це, – сказав він, утворивши руками маленьке коло, – я хвилююся.

      Він розвів руки, розірвавши коло.

      – Проте, коли я дивлюсь на світ, у ньому чимало проблем, навіть у Китайській Народній Республіці. Наприклад, мусульманська громада хуей у Китаї переживає багато проблем і страждань. А за межами Китаю проблем і страждань іще більше. Побачивши це, ми усвідомлюємо, що страждаємо не лише ми, а й безліч наших людських братів і сестер. Отож, якщо ми подивимось СКАЧАТЬ



<p>2</p>

5791 м.