Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас Абрамс

Чтение книги онлайн.

      У цих чоловіків було все, окрім першого пункту, хоча жоден з них не був голодним. Для духовного лідера ігнорувати гроші – це нормально, а як щодо тих, хто живе цілісіньке життя на всемогутньому ринку? Більшість людей сподівається не досягнути духовної величі або просвітлення, а оплатити навчання дітей і заощадити достатньо грошей для виходу на пенсію. Я засміявся, пригадавши, як відвідував своїх друзів у їхньому будинку поблизу Лас-Вегаса. Це був гарний дім – власне, він більше скидався на перський маєток, – у якому було без ліку будівель, фонтанів та каналів з водою. Він нагадував величні споруди ісламської цивілізації. Метою мого візиту було обговорення доробку архієпископа, і коли він прибув туди й побачив красу та велич цього палацу, то усміхнувся й зухвало сказав: «Я помилявся – я хочу бути багатим».

      – Як ви щойно зазначили, – додав Далай-лама, помітно пожвавішавши, – люди думають про гроші, славу або владу. З позиції особистої радості людини це недалекоглядно. Дійсність, як зауважив архієпископ, полягає в тому, що люди – соціальні тварини. Одна особа, хай якою впливовою і розумною вона є, не може жити без інших людей. Тому найкращий спосіб справдити свої бажання, досягнути власної мети – допомагати іншим, знаходити більше друзів.

      Він поставив риторичне запитання:

      – Як можна знаходити друзів? За допомогою довіри. Як можна розвивати довіру? Це просто: треба продемонструвати щиру турботу про їхній добробут. Тоді з’явиться довіра. Але якщо за штучною усмішкою або великим бенкетом глибоко в душі ви приховуєте егоїстичне ставлення, довіра ніколи не виникне. Якщо думаєте про те, як їх використати, як мати від них зиск, ви ніколи не викличете в інших довіру. Без довіри дружби не існує. Ми, люди, – соціальні тварини, як вже сказано, і нам потрібні друзі. Справжні друзі. Ті, хто дружить заради грошей, заради влади – це штучні друзі.

      Архієпископ приєднався до розмови:

      – Бог – це спільнота, братерство. Ми створені цим Богом задля процвітання. І ми процвітаємо в спільноті. Коли ми стаємо егоцентричними, замикаємось у собі, можна бути впевненими, що одного дня ми відчуватимемо глибоке, глибоке незадоволення.

      У нас виникає парадокс. Якщо один з головних секретів радості – це вихід за межі власного егоцентризму, чи не є зосередження на власній радості й щасті нерозумним егоїзмом (за словами Далай-лами) зі згубними наслідками? Архієпископ вже сказав, що не можна шукати радість і щастя самі по собі, тож чи не є помилкою зосередженість на них?

      Дослідження показують, що збільшення власної радості та щастя позитивно впливає не лише на вас, а й на інших людей у вашому житті. Коли ми можемо вийти за межі власного болю і страждань, ми стаємо доступнішими для інших; біль змушує нас надзвичайно сильно зосереджуватися на собі. Схоже, біль, як фізичний, так і ментальний, поглинає всю нашу зосередженість і залишає дуже мало уваги для СКАЧАТЬ