Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. Дуглас Абрамс

Чтение книги онлайн.

      – Ти мусиш скоротити відповіді, – сказав архієпископ, – я відповідаю стисло.

      – Спочатку випиймо чаю, а потім і я відповідатиму стисло.

      Краси не буває без страждань

      – Архієпископе, ви говорили про те, як Далай-лама переживав великі страждання у вигнанні. Під час апартеїду ви і ваша країна теж пережили великі страждання. І навіть у вашому особистому житті – у вас був рак простати, – ви й зараз на нього хворієте. Багато людей, особливо коли вони нездужають, почуваються не вельми радісними. Ви змогли зберегти цю радість усупереч стражданням. Як вам це вдалося?

      – Мені, без сумніву, допомагало чимало людей. Один з позитивних моментів – це усвідомлення того, що ти не є одиночною камерою. Ти – частина чудової спільноти. Це мені дуже допомогло. Як ми вже говорили, коли ти вирішуєш бути радісним, ти ним не будеш. Ти почнеш замикатись у собі. Це схоже на квітку. Насправді ти відкриваєшся та цвітеш завдяки іншим людям. І я вважаю, що певні страждання, можливо, навіть великі страждання, є необхідним елементом життя, принаймні для того, щоб розвивати співчуття.

      Знаєте, коли Нельсон Мандела опинився в тюрмі, він був молодим і, можна сказати, замало не кровожерним. Він очолював збройне крило своєї партії, Африканського Національного Конгресу. Він провів двадцять сім років за ґратами, і багато хто скаже: двадцять сім років, як шкода. Думаю, силу-силенну людей дивує, коли я кажу, що це не так: ці двадцять сім років були конче потрібними. Вони були необхідними для того, щоб позбутися нашарувань. Страждання, пережиті в ув’язненні, зробили Манделу великодушнішим, готовим слухати іншу сторону. Зрозуміти, що ті, кого він вважав за своїх ворогів, також люди, зі своїми страхами та очікуваннями. І їх сформувало суспільство. Отже, без цих двадцяти семи років я не думаю, що ми побачили б такого Нельсона Манделу – співчутливого, великодушного, здатного ставити себе на місце інших.

      Тимчасом як расистський апартеїдний уряд ПАР ув’язнив Нельсона Манделу і багатьох інших політичних лідерів, архієпископ де-факто став посланцем боротьби проти апартеїду. Під захистом своєї англіканської ряси та Нобелівської премії, здобутої 1984 року, він міг закликати до припинення гніту над чорношкірими та іншими небілими людьми в Південній Африці. Під час цієї кривавої боротьби він поховав безліч чоловіків, жінок і дітей, але невтомно проповідував мир і прощення на їхніх похоронах.

      Після звільнення з в’язниці Нельсона Мандели та його обрання першим президентом вільної ПАР архієпископа попросили створити славнозвісну Комісію правди та примирення, що мала на меті мирно дослідити злочини апартеїду й окреслити нове майбутнє без помсти і відплати.

      – І дещо парадоксально, – вів далі архієпископ, – але те, як ми сприймаємо ці всі речі в нашому житті, що здаються негативними, визначає наш характер у подальшому. Якщо це нас розчаровує, ми станемо скутими й напруженими, сердитими і хотітимемо розбити СКАЧАТЬ