Нариси з екзистенціальної аналітики педагогічного дискурсу. Олександр Григорович Волков

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в логіці існування, необхідно розглянути сукупність сенсів, які утворюють певну цілісність як прояв сутності суб’єкта. Тому, якщо норми істинності у формальній логіці достатньо лаконічні, то їх обґрунтування у логіці існування є складним і тривалим процесом. Підкреслюємо відмінності екзистенціальної від формальної логіки. Формальна припускає спочатку конструювання певних правил і норм, а потім їх використання для доказу чи спростування істинності або помил-ковості висловів. Екзистенціальна не може використовувати цей підхід, оскільки норми повинні бути встановлені на основі вивчення своєрідності існування, що в свою чергу потребує звернення до аналізу ситуації, подій, позицій тошо.

      На перший погляд, це нездійсненне завдання, оскільки існують певні перешкоди: різноманіття та суперечливості сенсів існування; їх нестійкість; їх динамічність; багатовимірність існування; наявність декількох цілей, кожна з яких є вектором діяльності; протилежність завдань, але при цьому формується їх хитка єдність, яка має ситуативний характер; свідомість не просто спрямована на світ, вона є здійснення думки, завдяки якій визначається власне існування; призначення сенсу для існування можна визначити через звернення до їх сукупності, при чому кожен з них указує на всі останні, які можуть мати неспівмірний характер; сенс має прагматичне призначення, тобто виз-начає здійснення реальності.

      Що ж це за логіка? Це логіка, яку створює сам суб’єкт, щоб за її допо-могою певним чином визначати існування, тому її норми мають інституційний характер. Нагадаємо, що теорії інституціоналізму описують окремі аспекти конструювання існування на основі створення моделей правил і норм, а також опису їх здійснення [2; 4; 13]. Екзистенціологія використовує інший підхід, оскільки передбачається, що норми та правила виникають внаслідок досвіду самореалізації суб’єкта. Тому вони повинні бути виявлені на основі дослідження його існування.

      d) Правила і норми екзистенціальної логіки

      Такі правила та норми мають етичний зміст, тому можуть піддаватися критиці з боку той або іншої моральної концепції. При цьому суттєво, що такі, які не відповідають етичним нормам, можуть розглядатися як доцільні, оскільки їх здейснення корисне. Вони утворюють етичний кодекс, який застосовується у практиці. Цей кодекс виникає спонтанно у процесі взаємодії та протистояння, боротьби, прагнення панувати або збереження самого себе, інакше кажучи, має ситуативний характер. Тому важко уявити собі такого суб’єкта, який на власний розсуд «вибирає» його, а потім здійснює себе за створеними нормами.

      Водночас не слід виключати того, що він з’являється внаслідок заперечення існуючого. У зв’язку з цим пригадаємо опис Платоном кругообігу режимів влади: «Тепер скажемо знову, – продовжував я, – як з олігарха походить людина демократична. її походження переважно здійснюється, мабуть, таким чином.

      – Яким?

      – Коли хлопець, вигадуваний, як ми недавно говорили, СКАЧАТЬ