П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи. Стефан Піпа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ обламав весь процес.

      – Іван Тимофійович все правильно каже, – промовив вусань, – Ми он, поки разом йшли, то грішним ділом подумали, що, може ліфт, обірвався, і ми всі в раю опинилися.

      – Гнила версія, – заперечив Інга. – Або це не рай, або ми не померли. Тому що мені особисто, на відміну від вас, рай не світить, значить, якщо ми померли, і ви поряд зі мною, то ми не в раю…

      – А чого ні? – раптом втрутився Грубий, – А вдруг наверху амністія? Нам грішки наші земні скостили і всіх в рай, – коротун задоволено посміхнувся.

      – Добре, а яка у Вас версія? – звернувся до Інги дідо.

      – О, ми як в клубі знатоків, – засміявся Грубий і, простягнувши руку до центру стола, покрутив уявну дзиґу та заіржав: – Іііго-го-го… – подивився на інших, – Тільки нас п’ятеро.

      – Шестеро, – з’явилася офіціантка із маленьким блокнотом та ручкою в руках, – З вами ще Муза. Замовляйте.

      – Дєвушка, – вальяжно звернувся Інга, – Півка, пжалуста.

      – Пива нема, – відрізала офіціантка.

      – А чого? – єхидно запитав Інга.

      – Тут і так вставляє, без пива, – почув він у відповідь.

      – А мене не вставляє, – Інга розвів руками і криво посміхнувся.

      – Ваші проблеми, – відповіла на те Офіціантка. – Замовляйте!

      Кліо вирішила не вдаватися в подробиці опису та переліку хто що собі замовив. Водночас Вона погоджувалася з думкою, що для уважного дослідника інформація такого роду може принести неабияку користь. Просто ж, відверто кажучи, їй не хотілося робити зайвих рухів пальцями по клавішах друкарської машинки. Тому Вона обмежилася лаконічним реченням: «Прийнявши замовлення, Офіціантка пішла геть».

      Прийнявши замовлення, Офіціантка пішла геть.

      – Так яка у Вас версія? – повернувся до початої розмови дідо.

      – Раунд другий. Бам! – прокоментував Грубий і знову заіржав.

      – Дурять нас, – відповів Інга, – Наставили декорацій. З жиру бісяться.

      – До речі, – вставив слово Антон. – ота зелена трава і синє небо, словом, в мене картинка така в комп’ютері, заставка на робочий стіл. Вона входить в стандартний набір для кожного компа.

      – Точно-точно, – підтримав Інга. – Я вже пригадую, що теж колись бачив таке.

      – Значить, у нас є три версії, – підсумував дідо. – Потойбічний світ: чи то рай, чи то пекло, чи то щось третє; комп’ютер і декорація в офісі.

      – Запиши четверту, – активно втрутився Грубий, – СІЗО, – і він за допомогою чотирьох пальців двох рук зобразив решітку та урочисто продемонстрував її своїм співбесідникам.

      – Що це у вас за нахил такий: СІЗО, амністія, мєнти, – обережно зауважив вусань.

      – Обґрунтуйте, – попросив дідо.

      Грубий задумався, подивився вгору.

      – Народна мудрість: «Від тюрми і від суми не зарікайся».

      Іван СКАЧАТЬ