Шопенгауер як ліки. Ірвін Ялом

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ викрити свою вразливість, і час спливав непомітно. Наприкінці заняття Джуліус почувався набагато краще. Його настільки поглинули драматичні перипетії зустрічі, що протягом півтори години він жодного разу не згадав про власний розпач. Але й не дивно. Усі групові психотерапевти чудово знають про цілющі властивості атмосфери групових занять. Подеколи Джуліус приходив на зустрічі у досить пригніченому стані, однак після них зазвичай почувався значно краще, хоч і не ділився з іншими особистими проблемами.

      Джуліус мав трохи вільного часу, щоб підвечеряти, а тому пішов до суші-бару «We Be Sushi» неподалік від офісу. Він був постійним клієнтом, а тому щойно сів на звичне місце, як його голосно привітав шеф-кухар Марк. Коли він приходив сюди сам, то зазвичай сідав біля стійки – як і всім його пацієнтам, йому було некомфортно їсти на самоті за столиком.

      Джуліус зробив звичне замовлення: роли «Каліфорнія», копчений вугор та сет вегетаріанських макі. Він обожнював суші, однак обачливо уникав сирої риби, остерігаючись паразитів. Протистояння зовнішньому ворогу – яким смішним воно видавалося тепер! Гірка іронія – у результаті тобі наносять смертельний удар зсередини… До дідька! Джуліус відкинув свої побоювання й замовив у спантеличеного шефа ахі-суші. З’їв їх із неабияким задоволенням, а тоді поспіхом рушив до Тойон-голлу – на свою першу зустріч з Артуром Шопенгауером.

      6

Матуся й татусь Шопенгауери: Zu Hause2

      Міцний фундамент нашого світогляду – і водночас його глибина чи поверховість – закладається ще в дитинстві. Згодом він шліфується й удосконалюється, однак загалом залишається незмінним.

      Якою людиною був Генріх Шопенгауер? То був жорсткий, похмурий, стриманий, непохитний і гордовитий чоловік. Кажуть, що 1783 року, за п’ять років до народження Артура, Данциг перебував в облозі прусської армії, а запаси їжі та фуражу майже вичерпалися. Шопенгауери були змушені розквартирувати у своєму заміському маєтку генерала ворожої армії. На знак подяки прусський воєначальник запропонував Генріху фураж для його коней. Що на це відповів Генріх? «У моїй стайні є все необхідне, сер, а коли запаси вичерпаються, я просто заб’ю коней».

      А як щодо Артурової матері, Йоганни? Сентиментальна, жвава, схильна до фантазій і кокетування жінка. Незважаючи на те, що 1787 року весь Данциг вважав їхній шлюб неймовірною подією, він виявився трагічною помилкою. Трозінери – родина Йоганни – мали скромне походження й протягом тривалого часу захоплювалися шляхетними Шопенгауерами. А тому, коли тридцятивосьмирічний Генріх почав залицятися до сімнадцятирічної Йоганни, вони поставилися до цього дуже схвально. Йоганна ж не могла опиратися волі батьків.

      Чи вважала вона свій шлюб помилкою? Висновок робіть самі – ось що вона написала багато років по тому, немовби застерігаючи молодих дівчат, які зіткнулися з проблемою вибору: «Розкіш, статус, титули – усе це надто спокусливо для серця юної СКАЧАТЬ