Название: Шопенгауер як ліки
Автор: Ірвін Ялом
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-4387-3, 978-617-12-4315-6, 978-617-12-4386-6, 978-617-12-4385-9
isbn:
Чотири сходинки з вулиці вели до майданчика з фонтаном, облицьованим блакитними кахлями. Кілька сходинок ліворуч вели до офісу Джуліуса, а праворуч розташовувалися сходи до будинку. Філіп прибув вчасно. Джуліус зустрів його біля дверей і провів до свого кабінету, жестом показавши на коричневе шкіряне крісло.
– Кави, чаю?
Сідаючи в крісло, Філіп навіть не роззирнувся довкола. Він проігнорував пропозицію Джуліуса й сказав:
– То що ти вирішив щодо супервізії?
– Ага, усе як завжди – не гаємо часу й одразу беремося до справи. Мушу зізнатися, для мене це непросте рішення. Надто багато запитань. У твоєму проханні є щось таке… якась суперечність, і вона мене збіса тривожить.
– Либонь, ти хочеш дізнатися, чому я прошу тебе про супервізію, зважаючи на те, що не був задоволений твоїми психотерапевтичними послугами?
– Точніше й не скажеш. Ти напрочуд чітко висловив думку про те, що терапія була повним провалом – ти змарнував три роки, а на додачу ще й купу грошей.
– Тут немає жодної суперечності, – без вагання відповів Філіп. – Лікар може бути компетентним терапевтом і супервізором, незважаючи на те, що зазнав поразки з конкретним пацієнтом. Дослідження свідчать, що терапія (і байдуже, хто її проводить) для третини пацієнтів виявляється марною. Крім того, у цій невдачі, поза сумнівом, відіграв чималу роль і я – моя впертість, негнучкість. Твоєю помилкою було те, що ти обрав для мене не той тип лікування і надто довго на ньому наполягав. Однак це зовсім не означає, що я не оцінив твоїх зусиль, якщо хочеш, навіть твоє бажання мені допомогти.
– Непогано звучить, Філіпе. Усе логічно. Але все-таки як можна просити про супервізію терапевта, який не зміг тебе вилікувати? Дідька лисого я б так вчинив – я б на твоєму місці знайшов когось іншого. Припускаю, тут криється ще щось і ти це приховуєш.
– Можливо, я маю надати додаткові пояснення. Якби я сказав, що ти мені нічого не дав, це було б не зовсім точно. Ти зробив два зауваження, які знайшли відгук у моєму серці і, цілком можливо, відіграли певну роль у моєму одужанні.
На якусь мить Джуліуса охопило роздратування з приводу того, що він має випитувати всі деталі. Невже Філіп гадав, що йому це не буде цікаво? Невже можна бути настільки відірваним від реальності? Та врешті-решт він здався й запитав:
– А які саме зауваження?
& СКАЧАТЬ