Шопенгауер як ліки. Ірвін Ялом

Чтение книги онлайн.

      Талант нагадує вправного стрільця, який влучає в ціль, недосяжну для інших. Геній схожий на вправного стрільця, який влучає в ціль, якої інші не здатні навіть розгледіти.

      Бурхливий початок. Коли розпочалася буря, геній був усього чотири дюйми завдовжки. У вересні 1787 року води амніотичного моря, що його омивали, схвилювалися й почали кидати його в різні боки, немовби прагнучи розірвати неміцний зв’язок із берегами утроби. Вони клекотали люттю і жахом. Генія огорнув кислий присмак ностальгії та відчаю. Спокійні й безтурботні дні повного штилю залишилися в минулому. Він не знав, куди тікати – жодної надії на порятунок – і його крихітні нейрональні синапси безладно спалахували та «вистрілювали» в різні боки. Засвоєне змалку не зітреш із пам’яті. Артур Шопенгауер ніколи не забував свої перші уроки.

      Фальстарт (або як Артур Шопенгауер мало не став англійцем). Артур-р-р, Артур-р-р, Артур-р-р. Генріх Флоріо Шопенгауер відчував кожен звук цього імені на своєму язиці. Артур – чудове, ідеальне ім’я для майбутнього очільника величного торгового дому Шопенгауерів.

      Був 1787 рік, і його молода дружина Йоганна саме перебувала на другому місяці вагітності. Тоді Генріх Шопенгауер вирішив: якщо в нього народиться син, він назве його Артуром. Як людина шляхетна Генріх знав, що обов’язок – понад усе. Він передасть кермо торгового дому Шопенгауерів своєму синові так само, як свого часу передали йому предки. Часи були буремні, та Генріх був певний, що його ненароджений син гідно введе компанію в дев’ятнадцяте століття. Артур – ідеальне ім’я для такої посади. Це ім’я однаково пишеться усіма європейськими мовами, йому ніщо не завадить перетинати будь-які кордони. І найважливіше – воно англійське!

      Протягом століть предки Генріха докладали всіх зусиль, щоб справа була успішною. Його дід якось приймав російську імператрицю Катерину Велику. Щоб гості почувалися максимально комфортно, одного разу в гостьовій частині будинку розлили бренді, а потім підпалили його, щоб повітря в кімнатах було сухим і ароматним. А батька Генріха одного разу відвідав прусський король Фредерік, який годинами намагався переконати його (щоправда, марно) перенести компанію з Данцига до Пруссії. Тепер за кермом великого торгового дому стояв Генріх, який не мав жодних сумнівів у тому, що з Шопенгауером на ім’я Артур на сімейну справу чекає прекрасне майбутнє.

      Зерно, деревина й кава – саме на цих напрямах зосереджувався торговий дім Шопенгауерів, який досить довго був однією з провідних компаній Данцига, славетного ганзейського містечка, що було напрочуд впливовим у балтійській торгівлі. Та для величного й вільного міста настали важкі часи. Із заходу сунулася загрозлива Пруссія, зі сходу – Росія, а ослаблена Польща вже не могла гарантувати суверенність Данцига. Генріх Шопенгауер не мав сумнівів щодо того, що дні вільної та стабільної торгівлі в Данцигу скоро залишаться в минулому. Уся Європа захлиналася у вирі політичних і фінансових інтриг, але не Англія. Англія стояла непорушно, мов скеля. СКАЧАТЬ