Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ навпроти й подивився просто в очі свого вірного хранителя шаблі.

      – Скажи мені, старий, чому твоє серце не стискається від страху, а душа не ховається у п’ятах? Мовчиш?… Мовчи… Я все знаю про тебе. Ти великий бахадир. Про тебе ходять легенди, як про найбільш хороброго й умілого воїна, якого досі не було на землі османів. Але хоробрість все-таки має щит – розум. Та хіба є в тебе розум, старий? Ти бажаєш вирушити в дикі землі на неминучу смерть. Уже стільки османів і яничарів склали голови в тих степах, що ними можна встелити дорогу від їхнього Чигирина до мого Стамбула. Ти твердо вирішив іти й убити в шабельному бою шайтана Сірка?

      – Так, мій повелителю! – Орхан повільно, з гідністю підвівся й спокійно глянув в обличчя падишаха. – Грізні вершники пустелі – араби, з якими мені часто доводилося схрещувати свою шаблю, на все, що сталося, кажуть «мактуб», тобто «все записано». Усе записано ще до народження людини. І я йду виконати те, що мені наказано, отже, призначено згори. Що чекає на мене? Ганебна смерть чи вічна слава? Це скоро стане відомо. Я йду, щоб виконати свою клятву вбити Сірка, який обезголовив мого брата, і… дізнатися своє призначення. Це мій джихад – шлях самовідданості в ім’я Аллаха!

      Султан підійшов до свого старого слуги й поклав руку йому на плече.

      – Вороги не тільки там, за морем. У моєму палаці більше десяти тисяч людей. Але всім їм разом узятим я вірю менше, ніж тобі одному, мій хоробрий сіляхдаре. Вони продають і зраджують мене, хто за товсті кошелі золота, хто за кілька дрібних срібних круглячків. Як, наприклад, оцей…

      Султан підійшов до маленького столика й зірвав парчеву хустку. Під нею на закривавленій бронзовій тарілці лежала відрубана голова. У жахливій гримасі смерті Орхан насилу впізнав обличчя сарай-агасі Фігена. У його віданні були спальні та інші внутрішні покої султанського палацу. Зуби мерця з незрозумілою люттю стискали шовкову стрічку червоного кольору.

      – …Моє серце не бажає з тобою розлучатися, але розум повеліває відпустити тебе на святу справу в ім’я Аллаха, держави османів і твого султана. Сказав пророк: «Рай знаходиться в тіні ваших мечів». Якщо твій меч повернеться в крові шайтана Сірка, стародавні османи встануть зі своїх могил і вклоняться тобі. Ти залишаєшся хранителем моєї шаблі до свого повернення. Я знаю, скоро ти принесеш звістку про смерть цього лютого ворога всіх мусульман. Чекай на мене тут, мій Леве Рикаючий…

      Султан Мехмед різко повернувся, хруснувши парчевими шатами, і швидко вийшов із кімнати.

      Старий сіляхдар прочекав більше години, поки в кімнату не увійшли слуги. Вони з особливою повагою звільнили тіло Орхана від верхньої одежі, а натомість облачили першу шаблю османів у чаркаб – особливо почесний, розшитий золотом одяг. Після цього великого бахадира вивели у внутрішній двір, де його в поклоні чекав почесний супровід з особистих охоронців султана – німих, попереду яких стояв бостанджибаші – начальник султанського війська, що охороняло палац. На витягнутих руках він тримав червону оксамитову подушку, на якій, відбиваючи сонячні СКАЧАТЬ