Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Воно часто рвало серце на шматки в ті рідкісні миті, коли хотілося миру для своєї душі, спокою тілу й легкості думкам, які викликають насолоду й радість життя.

      «О братику, мій дорогий і улюблений брате! Я завжди пам’ятаю про тебе. Але так і не виконав клятву, дану Аллахові. Не омив своїх рук і лиця кров’ю твого вбивці, хоч і присягнувся ім’ям Всевишнього. Тепер горіти мені в пеклі, як і кожному, хто не виповнив клятву. Горіти в пеклі…»

      Старий відчув, як по зморшках його обличчя пекуче потекли струмочки сліз.

      Як так сталося? Адже він ціле життя присвятив тому, щоб виконати цю обітницю. Його тіло, розум, а головне – ні з чим незрівняне мистецтво шабельного бою були готові до великої сутички, ціна якої – кров і останній подих вбивці його старшого брата Азіза.

      Орхан був готовий до виконання клятви. Але імперія перебувала в стані важких воєн із зовнішніми ворогами, та й усередині неї отруйні змії – зрадники та й просто дурні – намагалися умертвити тіло могутнього лева, а саме: держави османів, щоб потім розірвати це тіло на шматки. Чи правильно й гідно було залишити бодай на деякий час поглинутого кривавими боями лева для того, щоб виконати священне, та все-таки особисте бажання? Це в простого люду можуть бути сумніви. Прямий нащадок могутніх османів Орхан таких сумнівів не мав і не має. І тому він день у день, з року в рік відкладав особисте в ім’я святого – захисту імперії.

      Але несповідимі стежки Аллаха. Всевишньому було завгодно, щоб приватна справа Орхана переплелася з важливою державною справою. Адже його особистий ворог і кривдник став лютим ворогом і загрозою самому султанові, його воїнству й народу, що прикрашає землю імперії.

      Та справи, турботи, доручення та фірмани[15] султана кидали Орхана з одного віддаленого краю землі, підвладної османам, в інший. Від однієї пожежі, спроможної спопелити державу, до іншої.

      А потім настав час, коли великий воїн утомився і, сам того не бажаючи, почав розслаблятися й навіть де в чому жаліти себе. Так, зовсім трішечки. Але він завжди пам’ятав про своє високе призначення – бути смертоносною першою шаблею султана.

      «Маю і відпочити в старості… Милість султана незрівнянна, і він дозволить мені зустріти смерть поруч із дружиною серед квітів і птахів», – така нехитра думка відвідала сіляхдара напередодні.

      І ось за цю малість Аллах і бажає покарати свого улюбленого воїна й забрати в нього життя?

      «Ні, ні і ні! Всемогутній Творець кістлявою рукою смерті лише бажає нагадати мені про необхідність сповнити клятву, яку він схвально прийняв».

      Орхан виконає свою клятву. І жоден біль у грудях не зможе йому завадити.

      Старий воїн зціпив зуби й повернувся на бік. Жорстка очеретяна підстилка, яка всі роки життя у власному палаці заступала йому м’які ліжка, такі любі вельможам, сухо затріщала. І сталося диво – очі прозріли, а біль у грудях зменшився й незабаром узагалі зник.

      Біль тіла зник. Але біль душі з цієї СКАЧАТЬ