Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ і беззвучно заворушив губами, чи то звертаючись до Всевишнього, чи то згадуючи імена своїх дружин і синів.

      Борт карамюрселя, мов поцілунок дитини, торкнувся чорних дощок парусника:

      – Гей, на борту! Чи не відпочиває капудан-паша[21] грізного судна на килимі, що покриває голови невірних?! – голосно запитав Орхан.

      Незнана сила змахнула з борту десяток головорізів, а на їхнє місце, немов мавпа, спритно вистрибнув аж до маслаків висохлий моряк у такій само безрукавці й шароварах, як і інші пірати:

      – Голови невірних, здобуті в поході, я три дні тому відправив курсовим судном на Джербу.[22]

      – Отже, славетна піраміда черепів[23] скоро досягне небес?

      – Авжеж, якщо і твоя шабля послужить цьому, великий воїне Орхане. Радий бачити тебе, Леве пустелі!

      – Я також радий бачити тебе, Селіме, безстрашний Крокодиле Османського моря.[24]

      Із високого борту вітрильника розкрутився мотузковий трап і дзвінко вдарив дерев’яною сходинкою-поперечиною по палубі карамюрселя.

      – Прошу під мій навіс, дорогий друже! – широко всміхнувся капудан-паша.

      Випроставшись, він швидко прокрокував босими ступнями по вузьких перилах борту до трапу. Під час його наближення моряки попадали на палубу, а дехто навіть за борт, ніби від гарматного духу.

      Селім простягнув руки сіляхдару, що піднімався, і, поставивши його на дошки палуби, міцно обняв:

      – Скільки ж ми не бачилися?

      – Років із десять. Але весь цей час я чув про твої перемоги, мій хоробрий капудане-паше цих грізних вітрильників. І не тільки чув…

      – Так-так!.. Я вдячний тобі за щедрі подарунки й корисні листи, мій добрий друже Орхане. Ти багато в чому мені допоміг.

      – А зараз ти можеш допомогти мені, – усміхнувся старий воїн і поклав руку на плече моряка.

      – Ти струсонув Стамбул, і він упав до твоїх ніг. Гул від цього падіння долетів і до моїх корабликів. Якщо тобі допомагає сам Аллах, то мені залишається тільки згоріти від сорому, якщо я в чомусь тобі відмовлю. Ходімо під тінь мого навісу й про все поговоримо.

      Узявшись за руки, як і личить старим добрим друзям, сіляхдар і капудан-паша попрямували на корму, над якою були розтягнуті навіси з верблюжої шерсті.

      – Ах, ось що! Мій добрий Селіме, я не міг прийти до тебе без подарунків. Правда, я ще не знаю, які вони.

      Орхан вказав рукою на карамюрселі й каїки, що скупчилися по обидва борти. Капудан-паша кивнув, і палубний ага,[25] який ішов за ним тінню, із розумінням уклонився. Він кинувся до трапа, одночасно віддаючи гучні команди. І, підкоряючись їм із величезною охотою, пірати скинули з бортів мотузки й мурахами полізли в човниковий караван.

      У затінку навісу під свіжим морським вітерцем було приємно лежати на м’яких шовкових подушках і вести дружню СКАЧАТЬ