Компанії майбутнього. Фредерік Лалу
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу страница 16

СКАЧАТЬ житлом. Співробітники також «належать» організації: передбачається, що вони працюватимуть там усе життя і їхнє життя здебільшого обертатиметься навколо неї. Тому звільнення приховує в собі подвійну загрозу: співробітники ризикують утратити й ідентичність, яку їм давала робота, і соціальну структуру, частиною котрої вони є. Того, хто вирішує піти з компанії, часто зустрічають з подивом, якщо не звинувачують у зраді. У більш м’яких формах нинішні Жовті організації – що часто оприявнюють себе у формі урядових установ, державних шкіл та військових структур – досі мають неявну або відверту довічну зайнятість, і життя багатьох їхніх працівників обертається навколо їхньої трудової діяльності. Для тих, хто почувається нереалізованим у Жовтих організаціях і вирішує піти, це часто болісний процес – ніби завершити старе життя й почати нове.

      Успішна або Помаранчева парадигма[11]

      На Помаранчевій стадії світ відкривається з нового боку. Тепер це вже не застиглий Усесвіт, керований непорушними правилами, а годинниковий механізм, будову та принцип дії якого можна вивчити і зрозуміти. Тут немає нічого абсолютно правильного чи неправильного, але є речі, що працюють краще за інші. Ефективність замінює мораль як критерій для ухвалення рішень: що ліпше я зрозумію світ, то більшого зможу досягти; найкращим рішенням є те, яке породжує найкращий результат. Мета у житті – вирватися вперед, щоб досягти успіху в соціально прийнятний спосіб, використавши усі карти, що маєш на руках.

      Когнітивне зрушення у цій новій парадигмі добре описано в іншому експерименті Піаже, про який розповідає Кен Вілбер:

      «Учаснику дають три склянки з прозорою рідиною і кажуть, що їх можна змішати таким чином, що вийде жовтий колір. Потім учасника просять показати результат. Дитина на конкретно-операційній стадії інтелекту (термін Піаже для Жовтої стадії пізнання) просто почне безсистемно перемішувати рідину. Дитина на формально-операційній стадії (термін для Помаранчевої стадії) спочатку сформує загальну картину: треба змішати склянку А зі склянкою В, відтак А з С, потім В з С і так далі. Якщо ви запитаєте її чому, то вона відповість вам щось на кшталт: “Ну, я маю випробувати всі можливі комбінації“.

      Це означає, що людина може уявити собі різні можливі світи. Вона вперше осягає категорії “що коли” і “немовби”. Перед нею відкриваються всі види ідеалістичних можливостей. Лиш уявіть собі, що могло би бути! Отроцтво – це такий божевільний час, і не тільки через сексуальний розквіт, а й через те, що перед розумом відкриваються геть усі можливі світи, це “вік розуму та революцій”».[12]

      За допомогою цього пізнавального потенціалу можна поставити під сумнів авторитет, групові норми, а також успадкований статус-кво. У західному світі Успішне Помаранчеве мислення починає пробивати отвори в Конформістському Жовтому світі християнських догм у епоху Відродження, СКАЧАТЬ



<p>11</p>

Термін «успішна» запозичений у Вейд. Ця стадія відповідає «ментальній» у Ґебсера, «самосвідомій» та «свідомій» у Левінджер і Кук-Ґройтер, «ER» у Ґрейвза, «помаранчевій» за «Спіральною динамікою» тощо; часто її називають просто сучасністю.

<p>12</p>

Wilber, A Brief History of Everything, 185–186.