Компанії майбутнього. Фредерік Лалу
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу страница 13

СКАЧАТЬ спосіб керування (я хочу це, і я це візьму). Зверхник мусить регулярно вдаватися до публічних проявів жорстокості й покарання, бо лише страх та покора утримують організацію від розпаду. Часто з вуст у вуста передаються міфічні історії про його абсолютну владу – з метою утримати рядових членів від бажання позмагатися за вище становище.

      Зосередженість на поточному моменті робить Червоні компанії слабкими у плануванні та стратегії, але збільшує їхню здатність реагувати на нові загрози та можливості, яких вони без роздумів домагатимуться. Через це вони добре пристосовані до хаотичних середовищ (у громадянських війнах або неблагополучних державах), але не годяться для досягнення складних результатів у стабільних середовищах, де є можливими планування та розробка стратегій.

      Конформістська або Жовта парадигма[8]

      Кожна зміна парадигми відкриває безпрецедентні нові ресурси і можливості. Коли з’явилася Конформістська Жовта парадигма, людство здійснило стрибок від племінного світу, що жив за рахунок збиральництва, до доби хліборобства, держав і цивілізацій, інституцій, бюрократії та організованих релігій. На думку психологів розвитку, чимала частка дорослого населення у сучасних розвинених суспільствах діє за цією парадигмою.

      На Конформістській Жовтій стадії реальність сприймається крізь призму законів Ньютона. Існує розуміння причинно-наслідкових зв’язків,[9] люди можуть розуміти лінійний час (минулий, теперішній, майбутній) та робити проекції у майбуття. Це стає підложжям, на якому може з’явитися землеробство: сільське господарство потребує самодисципліни та далекоглядності – конче слід зберегти насіння цьогорічного врожаю, щоб виростити щось у наступному. Надлишок їжі, породжений хліборобством, дає змогу годувати клас правителів, керівників, священиків, воїнів та ремісників – це привело до переходу від племінних утворень до держав та цивілізацій, що розпочався в IV тисячолітті до н. е. у Месопотамії.

      Конформістська Жовта свідомість розвиває глибше розуміння почуттів і сприйняття інших людей. Піаже, один з піонерів дитячої психології, здійснив чудовий дослід щодо когнітивних здібностей на Конформістській Жовтій стадії. Між дитиною та дорослим розміщується двобарвний м’яч. Зелений бік обернено до дитини, червоний – до дорослого. Дитина, яка ще не досягла Жовтої стадії, поки не може бачити світ чужими очима, і стверджуватиме, що перед нею й дорослим – зелений м’яч. У віці близько шістьох або сімох років дитина, котра виросла у турботливому оточенні, вже вміє бачити світ очима когось іншого і правильно визначити, що дорослий бачить червоний бік м’яча.

      З погляду психології це має величезне значення. Я можу дивитися на себе зі своєї позиції та розуміти, наскільки це бачення відрізняється від вашого. Я також можу уявити, як бачать мене інші. Моє власне «Я» й самооцінка тепер багато в чому залежать від думки інших СКАЧАТЬ



<p>8</p>

Термін «конформістська» вжито, серед інших, у Левінджер, Кук-Ґройтер й Вейд. Ця стадія відповідає «міфічній» у Ґебсера, «конформістській» у Левінджер та Кук-Ґройтер, «DQ» у Ґрейвза, «синій» за «Спіральною динамікою», «міжособистісній» у Кіґана, «дипломату» й «експерту» в Торберта, «конкретно-операційній» у Піаже та ін.

<p>9</p>

У когнітивному плані на Жовтій стадії здатність до абстрактного мислення є набагато вищою, ніж на Червоній. Проте у неврологічному плані все ще зберігається сильне переважання лімбічної системи (що в основному працює з емоціями), до раціоналізації якої потім переходить ліва півкуля мозку. Наприклад, Жовте «Я» має потребу в належності й відповідності, а відтак раціоналізуватиме можливі суперечності між раціональним мисленням та груповими нормами.