Дев’ять кроків назустріч вітру. Михайло Івасько
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Дев’ять кроків назустріч вітру - Михайло Івасько страница 7
Название: Дев’ять кроків назустріч вітру
Автор: Михайло Івасько
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-0983-1,978-617-12-0980-0,978-617-12-0845-2
isbn:
– Так, так… Звісно, пояснила.
Запала мовчанка. Їм обом було незручно. Хлопець взявся дожовувати надкушене печиво, бо хотів чимшвидше звідси піти, а Ярина подріботіла до кухонних полиць, начебто щось там шукати.
– У вас дуже хороший пансіонат, – нарешті знайшов чим заповнити тишу хлопець.
– Дякую, – відповіла Ярина і поглянула на нього, мов на божевільного. Вона була впевнена, що він лукавить.
– А ти для чого приїхав у наше велике місто?
– Ну…е-е… Я захотів усе змінити… Кинув усе і вирушив сюди… Буду жити заново.
– Жити заново? – скептично повторила стара. – Хлопче, щоб «жити заново», треба бути впевненим, що ти хоча б колись уже жив.
Запала чергова мовчанка. Тільки тепер Бенедикт уважно дивився старій просто в очі. Так само пильно, як і вчора на Анну. Здається, після тих її слів він зрозумів, що жінка знає більше, ніж сама здогадується.
– Знаєте, ви абсолютно маєте рацію, – мовив Бенедикт. – Я втік з попереднього місця, щоб почати жити… Бо час іде, а життя не починається… Ви маєте рацію…
– Ну, молодець, – все, що відповіла йому стара, а потай подумала, що сама ж вона жити досі не почала.
Коли він згодом того ж ранку виходив з пансіонату, на рецепції Анни вже не було. Там сиділа Ярина. Чомусь його цей факт трохи засмутив. Він залюбки б поглянув у ті сніжно-сірі очі знову.
Гуляючи по центру міста, Бенедикт зловив себе на думці, як йому пощастило. Він щасливчик. До того ж сміливий щасливчик, бо кому б іще вистачило сміливості розпочати нове життя? Він радів, що зробив такий крок. Що пішов з дому, кинув минуле – і тепер почувається вільнішим від подувів вітру. Направду.
Він був готовий кричати про це всім на світі, кричати це сотні разів, набридати усім з цією новиною! Для нього колись це було непереборною межею… Він хотів цього, та знав, що ніколи не зробить… Але ось він. Вже тут. Він зробив це.
Поки він ще не вірив у це.
Він ходив містом і відчував, що є частиною цього великого організму. Це відчуття його неабияк заряджало. Кожну мить цієї прогулянки він проживав, кожну запам’ятовував. Заплющував очі, відчував запах, запам’ятовував.
– Візьміть, – раптом заговорив до нього незнайомець, простягаючи якийсь буклет.
Взявши рекламку, Бенедикт одразу почав її вивчати. Там великими синіми літерами було написано: «РОУП-ДЖАМПІНГ». А внизу меншими літерами пояснювалося, що в місті, а саме на мості «Зміїний шлях», весь тиждень проводяться екстремальні стрибки. У буклеті писали, що крім «безпеки» людям також гарантовані незабутні емоції на все життя.
А Бенедикт саме за цим приїхав до цього міста. За емоціями.
Хлопець одразу розвернувся і почав у потоці людей вишукувати того незнайомця, який дав йому буклет. За секунду він помітив, що незнайомець уже стоїть біля якихось дівчат і переконує їх, що стрибки абсолютно безпечні. Спочатку хлопець засумнівався підходити до них – він соромився СКАЧАТЬ