Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

      – Що ти читав?

      – Нічого.

      – Я бачив тебе. Байдуже, негайно вийди звідси. Цього пацієнта не можна турбувати.

      Чоловік підкорився. Доктор Фрейм зачинив за ним двері. Сміт нерухомо лежав півгодини, але хоч як намагався, так і не зміг ґрокнути все до кінця.

      Розділ 4

      Джилліан Бордмен була висококваліфікованою медичною сестрою. Інтерни-бакалаври вважали її компетентною в багатьох галузях, а от жінки дуже недолюблювали. Проте це не шкодило ані їй, ані її хобі – чоловікам. Коли до неї дійшли чутки, що у спеціальну палату К-12 помістили пацієнта, який ніколи в житті не бачив жінки, вона не повірила. Коли детальні пояснення все-таки переконали її, вона твердо вирішила це виправити. У той день Джилл чергувала як старша на поверсі в тому крилі, де перебував Сміт. Щойно з’явилася нагода, вона пішла подивитися на дивного пацієнта.

      Вона знала про правило «ніяких відвідувачів-жінок», проте, хоч і не вважалася відвідувачкою, пропливла повз вартових морських піхотинців, навіть не намагаючись скористатися дверима, які вони охороняли: піхотинці, як вона з’ясувала, мають сталу звичку розуміти накази дослівно. Замість цього вона пройшла у сусідню кімнату спостереження. Лікар «Тед» Тадей чергував сам.

      Він подивився на неї.

      – Ти ба, це ж «Ямочки на щічках»! Привіт, солоденька. Що привело тебе сюди?

      Вона сіла на край його столу й потягнулась за цигарками.

      – Для тебе «міс Ямочки на щічках», друже, – але я на роботі. Цей візит – частина обходу. Як твій пацієнт?

      – Не забивай цим свою ясну голівоньку, крихітко, ти за нього не відповідаєш. Глянь у журналі наказів.

      – Я читала його. Але хочу глянути на пацієнта.

      – Одним словом – ні.

      – О, Теде, не вказуй мені на правила. Я ж тебе знаю.

      Він замислено вдивлявся у свої нігті.

      – Ти коли-небудь працювала з лікарем Нельсоном?

      – Ні. А що?

      – Якщо я дозволю твоїй маленькій ніжці переступити поріг, то вже завтра вранці опинюся в Антарктиді, де працюватиму наглядачем пінгвіненят. Тож забирай звідси свій задок і йди наглядай за іншими пацієнтами. Я не хотів би, щоб він бачив тебе навіть у кімнаті спостереження.

      Вона встала.

      – Лікар Нельсон часто сюди заходить?

      – Не дуже – якщо я не покличу його. Він досі відсипається.

      – Тож звідки тоді така жага до виконання обов’язків?

      – Це все, сестро.

      – Дуже добре, лікарю! – сказала вона і додала: – Падлюко.

      – Джилл!

      – А ще – чванькуватий нікчема.

      Він зітхнув:

      – У суботу ввечері все в силі?

      Вона знизала плечима:

      – Думаю, що так. У ці часи дівчині не можна вередувати.

      Джилл повернулася на свій пост, з’ясувала, що терміново її ніхто не викликав, СКАЧАТЬ