Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Чужинець на чужій землі - Роберт Гайнлайн страница 6
Название: Чужинець на чужій землі
Автор: Роберт Гайнлайн
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Научная фантастика
isbn: 978-617-12-0090-6, 978-5-699-70900-7, 9786171219236
isbn:
– Здоров, друзяко. Що тут щойно була за біганина?
– Нічого такого. Просто у пацієнта щойно народилась п’ятірня і ми сперечалися, як їх назвемо. У кого з твоїх мавпочок знайдеться сигарета? І вогник?
Інший піхотинець дістав з кишені пачку цигарок.
– Як будете вирішувати питання з годувальницями? – холодно запитав він.
– Щось придумаємо. Дякую! – Мічем взяв цигарку в зуби. – Чесне слово, джентльмени, я нічого не знаю про цього пацієнта. Хоча хотів би.
– Звідки такі накази про «ніяких жінок»? Він що, якийсь сексуальний маніяк?
– Наскільки мені відомо, ні. Все, що я знаю, – так це те, що його доправили з «Чемпіона» й сказали, що пацієнта не слід турбувати.
– «Чемпіон»! – вигукнув перший морський піхотинець. – Ну звісно! Це все пояснює.
– Пояснює що?
– Причину. Він ніколи не знав жінки, ніколи не бачив, ніколи не торкався – місяцями. І він хворий, розумієте? Вони бояться, що коли він візьме хоч якусь, то ще дуба дасть.
Солдат моргнув і глибоко вдихнув.
– Б’юся об заклад, що я точно дав би дуба в такій ситуації. Воно й не дивно, що вони не пускають до нього жодної хвойди.
Сміт розумів, що до нього приходять лікарі, але відразу ж ґрокнув, що в них гарні наміри; його головній частині не потрібно було тікати звідти, де він був.
У той ранковий час, коли людські медсестри ляскають обличчя пацієнтів холодною мокрою тканиною, вдаючи, що вмивають їх, Сміт повернувся зі своєї подорожі. Він пришвидшив серцебиття, посилив дихання і знову глянув на те, що його оточувало, побачивши все дуже чітко. Він оглянув кімнату, помічаючи та шануючи усі без винятку деталі – як важливі, так і дріб’язкові. Насправді він бачив їх вперше. Тому що тоді, коли його за день до цього принесли сюди, він був нездатний сприйняти все.
Звичайна кімната видавалася йому незвичайною: тут не було нічого, що хоча б віддалено нагадувало Марс або клиноподібні, з металевими стінами, каюти «Чемпіона». Але, ожививши події – починаючи від гнізда і до цих місць, – він був готовий прийняти їх, хвалити і якоюсь мірою плекати.
Він зрозумів, що у кімнаті, окрім нього, є ще одна істота. Павучок, крутячись на павутинці, повільно спускався зі стелі. Сміт із захватом спостерігав за ним, припускаючи, чи це випадково не є початковою стадією розвитку людини.
Доктор Арчер Фрейм – інтерн, який змінив Тадея, – саме цієї миті увійшов до кімнати.
– Доброго ранку, – промовив він. – Як почуваєтесь?
Сміт подумки переклав запитання. Першу фразу він розпізнав як формальність, що не вимагає відповіді, але яку можна повторити – хоча можна обійтися й без цього. Друга фраза мала декілька перекладів. Якщо її використовував доктор Нельсон – вона мала одне значення; якщо її капітан ван Тромп – це була формальність, що не вимагала відповіді.
Він СКАЧАТЬ