Загублений між війнами. Наталка Доляк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – ану як і його доробками зацікавляться.

      Допоки лист Юрія блукав лабіринтами поштових відділень, у столичній редакції газети «Селянська правда» йшла гаряча дискусія щодо необхідності створення окремої літературної організації на противагу подібним організаціям пролетарського спрямування. Організація мала б опікуватись виключно селянськими проблемами, здобутками та перспективами.

      – Революційно-селянські мистці, йдучи в ногу з пролетарськими, братимуть матеріал для творчості з сучасної дійсності і побуту часів революції. Оспівуватимуть революційну романтику життя й боротьби трудящих мас, переважно селянських, у минулому. Освітлюватимуть все в дусі матеріалістичного світогляду, – торсаючи хвилястого чуба, говорив Сергій Пилипенко, редактор газети «Селянська правда». – Отож, основним завданням спілки селянських письменників має бути створення широкої побутової картини. Нам потрібні твори зі всебічно розробленим сюжетом, головним чином із життя революційного селянства.

      – Пропоную згуртувати молодняк, який пише про село. Таких, я думаю, знайдеться чимало, – вплівся в бесіду круглолиций чоловічок з іронічним поглядом і великими залисинами, що віщували про таке: невдовзі цей чоловік стане зовсім голомозим.

      – Давайте, товаришу Губенко, також долучайтесь, – посміхнувся редактор. – І тут самим молодняком не обійтись. Потрібно шукати зрілих митців, які вже показали себе на літературній ниві.

      – Так я ж уже мудрую над союзом пролетарських письменників. Та ще й хотілося б щось сатиричне окремо випускати.

      – Пролетарські письменники зачекають… а от селянські не можуть чекати. Впрягайтесь, товариші, впрягайтесь.

      – Єсть назва! – піднімається хтось із середини кімнати, де, власне, й засідають. – Єсть назва для селянської спілки. Нехай буде така назва – «Плуг».

      Пробити дозвіл на створення письменницької організації «Плуг» виявилось не такою простою справою. У забюрократизованих мізках радянських чиновників панували перестороги «як би чого не вийшло» та страх «як би за це не поставили до стінки». Існування організації Сергію Пилипенку доводилось відстоювати в ідеологічних та творчих баталіях. Лише після того, як «плужани» спільними зусиллями випрацювали й оприлюднили статут організації, «Плугу» дали зелене світло. У статуті зазначалось, що метою організації селянських письменників «Плуг» є нещадна боротьба з власницькою міщанською ідеологією серед селянства. «Плужани» пообіцяли вести плідну роботу з виховання у дусі пролетарської революції як своїх членів, так і широких селянських мас. Присяглися залучати їх до активної творчості в цьому напрямі.

      Проти подібних аргументів чиновницький страх і перестороги виявлялися безсилими, а якби ті продовжували чинити опір, то й контрреволюційними.

      Із високої платформи згуртованих селянських письменників найбільше діставалось критики, нарікань, а подеколи й образ так званим «буржуазним» літераторам: СКАЧАТЬ