Звичаї нашого народу. Олекса Воропай
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Звичаї нашого народу - Олекса Воропай страница 38

Название: Звичаї нашого народу

Автор: Олекса Воропай

Издательство:

Жанр: История

Серия:

isbn: 978-966-03-4397-9

isbn:

СКАЧАТЬ засапалася, як дід Марко у ярмарку. Бач – роги помокріли!

      – А ти що хотіла – вибити «козу» закаблуками і щоб піт не виступив?!

      – Дівчата, орач іде! Бач, як чепіги носить!..

      В середину кола ввійшов орач. Хор співає:

      Твої воли,

      Мої воли —

      Гей, гей!

      А впереді

      Два ведмеді —

      Гей, гей!

      А в пригоні

      Дві вороні —

      Гей, гей!

      В колесниці

      Дві синиці —

      Гей, гей!

      Коли хор співає, орач, тримаючи поперед себе чепіги, вистукує ногами в такт пісні.

      Після орача витанцьовує сівач, а далі – ведмідь, журавель і, нарешті, чорт з рогами. Все це викликає багато сміху і влучних дотепів.

      Коли щедрівка скінчилась, хлопці скидають машкари і на запрошення дівчат сідають до столу.

Дівоча «Meланка»

      Водять «Меланку» й дівчата. Дівоча «Меланка» має поважніший характер. Дівчата вибирають найкращу з-поміж себе і одягають її «молодою» – вінок, стрічки, багато намиста… Друга з дівчат убирається за молодого, що зветься Василем, – жупан, шапка, шаравари, чоботи… Вся дівоча ватага іменується дружками.

      Дівчата з «Василем» та «Меланкою» до хати не заходять – щедрують під вікном:

      Ой, на річці, на Йордані,

      Добрий вечір на Мелані.

      Щедрий вечір, добрий вечір,

      Добрим людям на сей вечір!..

      Наша Меланка, як біль, біла,

      Нашу Меланку журба з'їла.

      Васильчику-чічільчику,

      Посію тебе на городчику,

      Та буду тебе шанувати:

      Тричі на день поливати!

      Тричі на день поливати

      І в неділю підгортати!

      Або ще заспівають «дністрянської Меланки»:

      Наша Меланка у Дністрі була,

      У Дністрі була, дністровую воду пила,

      На камені ноги мила,

      Білий хвартух замочила:

      – Повій, вітре буйнесенький,

      Висуши хвартух тонесенький!

      – Повій, вітре, туди-сюди,

      Висуши хвартух межи люди!

      – Повій, вітре, на болото,

      Висуши хвартух, як золото!

      – Повій, вітре, на дубині,

      Висуши хвартух на дівчині!

      Добрий вечір!

      – А, здорові були, дівчата!

      Котра з вас «скарбник»?

      Щоб Меланці «на вінок» гроші кинути?!.

      Отак колись щедрували!»

Дівчата ворожать

      Хоч дівчата і самі з «Меланкою» ходять, і парубочу «Меланку» частують вечерею, проте знаходять час поворожити.

      Ворожать переважно так само, як на «Андрія» ворожили. Бігають попід вікна слухати, питаються прохожих чоловіків: «Дядьку, як вас звати?», кидають через хату чоботи – куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде… Перелічують кілки в плоті: «удівець, молодець»… Дівчата-гуцулки зав'язують собі очі хусткою і навпомацки лічать кілля в плоті до дев'яти. Дев'ятий перев'язують хустинкою і ранком дивляться: рівний, гарний – наречений такий буде, а як кривий, горбатий, то й «доля» крива!.. На Гуцульщині ще годують кота варениками, як на «Андрія» пса годували, щоб довідатись: «Котра з нас перша СКАЧАТЬ