Метелик. Анри Шарьер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на літері «м». У відповідь сильний удар – тук. Тепер він знає, що я зупинився на літері «м», потім слідує «е», далі «т», «і» тощо. Він каже: «Меті, як ти? Тобі добряче перепало, у мене зламана рука». Це Жуло.

      Ми перемовляємося більше двох годин, не переймаючись тим, що нас піймають, ми буквально шаліємо від можливості обмінюватися фразами. Я сповіщаю, що в мене все ціле, от тільки повно ґуль на голові, але обійшлося без ран.

      Він бачив, як мене за ногу волокли вниз, і каже, що моя голова щоразу стукалася, падаючи зі сходинки на сходинку. Він сам ні разу не знепритомнів. Трібуйяр, на його думку, серйозно обпечений, через контакт із вовною його рани дуже глибокі, він не скоро видряпається.

      Три швидкі удари з повтором означають «шухер». Я затих. І справді, минуло кілька митей, і двері розчинилися. Почувся крик:

      – До стіни, паскудо! Відійди вглиб камери й стань струнко!

      Це новий наглядач-в’язень.

      – Мене справді звати Баттон, тобто Кийок. Ім’я, як бачиш, відповідає моєму заняттю.

      За допомогою великого корабельного ліхтаря він освітлює карцер і моє голе тіло.

      – Тримай, одягайся. Стій на місці. Ось вода й хліб. Не їж усе одразу, це тобі на цілу добу.

      Він кричить, як навіжений, а тоді підіймає ліхтар до обличчя. І я бачу, що він усміхається, але без зла. Торкається пальцем вуст і вказує на залишені ним речі. Напевно, у коридорі стоїть наглядач, тож він вирішив показати, що він мені не ворог.

      І справді, у пайці хліба я знаходжу великий шматок вареного м’яса, а в кишені штанів – оце так скарб! – пачку цигарок і запальничку з маленьким трутом. Такі подарунки тут варті мільйонів. Дві сорочки замість однієї, вовняні кальсони, що сягають щиколоток. Я завжди пам’ятатиму цього Баттона. Усе це свідчить, що він хоче мені віддячити за усунення Трібуйяра. До останнього випадку Баттон був лише помічником наглядача-в’язня. Тепер завдяки мені став титулованим головним босом. Тобто своїм просуванням він завдячує мені, тож демонструє свою вдячність.

      Оскільки для того, щоб локалізувати, звідки долинає телефонний стукіт, потрібно терпіння людини з племені сіу, – а це може зробити тільки наглядач-в’язень, оскільки в’язничні наглядачі ледачі, – ми з Жуло розважаємося досхочу, почуваючись у безпеці з боку Баттона. І цілий день обмінюємося телеграмами. Від нього я дізнаюся, що від’їзд на каторгу неминучий через три-чотири місяці.

      Минає два дні, нас виводять з карцеру і, приставивши по два наглядачі, приводять у кабінет начальника. Навпроти входу за столом сидять троє мужчин. Свого роду суд. Начальник виконує обов’язки голови, заступник і наглядач – засідателів.

      – А, от і ви, хлопці! І що ж ви нам скажете?

      Жуло дуже блідий, у нього запухлі очі, його вочевидь лихоманить.

      Він мусить сильно страждати через руку, зламану три дні тому.

      Жуло тихо проказує:

      – У СКАЧАТЬ