Середземноморське перехрестя. Андрій Харук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Обидві сторони скерували до бою значні сили, що призвело до значної інтенсифікації бойових дій довкола Мальти. Британці намагались за будь-яку ціну утримати острів, а для цього потрібно було забезпечити постійну присутність на ньому потужного авіаційного угрупування. В перші тижні боїв там було лише три літаки-винищувачі, а перекинути додаткові машини можна було лише з авіаносців – Мальта знаходилась поза досяжністю винищувачів з будь-якої з британських берегових баз. Кожна спроба передислокації на острів додаткових літаків перетворювалась у великомасштабну операцію із залученням потужних сил флоту.

      Першу спробу посилення винищувального прикриття Мальти, відому як операція «Харрі», британці провели з 31 липня по 2 серпня 1940 р. Авіаносець «Аргус» доставив 12 винищувачів «Харрікейн», які 2 серпня стартували з його палуби і благополучно приземлились на Мальті. Ескорт «Аргуса» складався з чотирьох есмінців, а для його далекого прикриття вийшло в море все з’єднання «Н» – три лінкори, авіаносець «Арк Ройял», три легкі крейсери і вісім есмінців. Крім того, відволікаючий маневр здійснювали кораблі з Александрії – два лінкори й авіаносець «Ігл» під ескортом кількох есмінців. Перелік задіяних сил дозволяє уявити, наскільки великих зусиль потребувала доставка на Мальту лише дюжини винищувачів.

      29 серпня британці розпочали чергову велику операцію під кодовою назвою «Хетс». Її головним завданням було переведення з Гібралтару до Александрії нового авіаносця «Ілластрієс». Корабель вийшов в море у складі з’єднання «F», яке включало також лінкор «Веліент» і крейсери ППО «Калькутта» і «Ковентрі». Якби основне завдання реалізувати не вдалось, то «Ілластрієс» мав повернутись до Гібралтару, а його літаки (12 винищувачів «Фулмар» та 22 торпедоносці «Свордфіш») посилили б авіаційне угрупування на Мальті. Операцію забезпечували з’єднання «Н» (лінкор «Рінаун», авіаносець «Арк Ройял», легкий крейсер «Шеффілд» та 13 есмінців); воно ж прикривало і конвой з трьох транспортів, який вирушив на Мальту з Гібралтару. Ці сили вийшли в море на другий день операції, 30 серпня. Літаки з «Арк Ройяла» завдали бомбового удару по невеликому портовому місту Ельмас на Сардинії. Завдяки цьому увага італійської повітряної розвідки зосередилась на західному напрямі, а з’єднання «F» без жодних перешкод змогло пройти Сицилійською протокою. У східній частині Середземного моря його прохід забезпечували основні сили александрійської ескадри. Італійське командування вислало в море основні сили свого флоту – п’ять лінкорів (включаючи найновіші «Літторіо» і «Вітторіо Венето»), 10 крейсерів, 34 есмінці. Однак повітряна розвідка не змогла надати своєчасну й достовірну інформацію про місцезнаходження британських кораблів, і зустріч двох флотів не відбулась. «Ілластрієс» благополучно дістався Александрії, суттєво посиливши британський Середземноморський флот.

      Літаки «Ілластрієса» одразу ж включились до бойових дій. Першим успіхом стала атака Бенгазі в ніч на 17 вересня 1940 р., під час якої «Свордфіші» 816-ї СКАЧАТЬ