Лише час підкаже. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Фробішер вийшов з-за столу й потиснув Гаррі руку, чого раніше зроду не робив.

      – Краще покваптесь, Кліфтоне, якщо сподіваєтесь устигнути на вечерю.

      Коли Гаррі вийшов із кабінету Фроба, то повільно почвалав до трапезної. Фішер стояв біля дверей із здивуванням на обличчі. Гаррі пройшов повз нього і зайняв своє місце на кінці лави поруч із Дікінсом. Сидіння навпроти було порожнє.

      8

      Джайлз так і не з’явився на вечерю, а в його ліжку цієї ночі ніхто не спав. Гаррі підозрював, що якби школа Святого Беди не програла свій щорічний фінал проти «Ейвонгерста» за тридцять одну пробіжку, небагато хлопців і навіть учителів помітили б його відсутність.

      Але, на жаль для Джайлза, це був домашній матч, тому кожен мав свою думку про те, чому перший бетсмен школи не зайняв свою позицію, і не в останню чергу Фішер, який патякав кожному, хто хотів його слухати, що не того учня відлучили від уроків.

* * *

      Гаррі без великого бажання чекав канікули; не лише тому, що запитував себе, чи побачить він іще Джайлза, а й тому, що це означало повернутися до будинку номер двадцять сім на Стілл-Гаус-лейн і знову ділити кімнату з дядьком Стеном, який усе частіше повертався додому п’яний як чіп.

      Провівши вечір за перегляданням своїх старих екзаменаційних робіт, Гаррі лягав у ліжко близько десятої. Він швидко засинав, десь після опівночі його будив дядько Стен, який нерідко бував такий захмелілий, що навіть не міг знайти власного ліжка. Звук того, як Стен намагався дзюрити в горщик, не завжди потрапляючи куди слід, був чимось, що залишилося в пам’яті Гаррі до кінця життя.

      Щойно Стен падав на своє ліжко – він рідко коли намагався роздягнутися – Гаррі пробував засинати знову, але його часто будило гучне п’яне хропіння. Він мріяв повернутися до школи Святого Беди, де ділив спальню з двадцятьма дев’ятьма іншими хлопцями.

      Гаррі все ще сподівався, що Стен якоїсь миті може викрити якісь деталі смерті його батька, але більшу частину свого часу той був такий неадекватний, що не міг відповісти навіть на найпростіше запитання. В одному з рідкісних випадків, коли чоловік був достатньо тверезим, аби спілкуватися, він порадив Гаррі йти до дідька і попередив, що якщо знову торкнеться цієї теми, він його віддухопелить.

      Єдиним позитивним моментом ділити кімнату з дядьком Стеном було те, що Гаррі не мав жодного шансу запізнитися на розповсюдження газет.

      Дні Гаррі на Стілл-Гаус-лейн набули добре впорядкованої процедури: підйом о п’ятій, один тост на сніданок – він більше не вилизував миску після свого дядька; поява в газетному кіоску пана Дікінса о шостій, складання примірників у правильному порядку і потім доставка їх. Уся процедура займала близько двох годин, дозволяючи йому повернутися додому вчасно на горнятко чаю з мамою, перш ніж вона виходила на роботу. Близько восьмої тридцять Гаррі вирушав до бібліотеки, де зустрічався з Дікінсом, який завжди сидів на горішній сходинці, чекаючи, поки хтось відімкне двері.

      У другій половині дня Гаррі відвідував репетицію хору в церкві СКАЧАТЬ