Лише час підкаже. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ волів би за краще здобути стипендію Бристольської ґімназії, – зітхнув Гаррі, раптом відчувши себе старшим за свої роки.

      – А ваші друзі, Беррінґтон і Дікінс? – запитав Старий Джек, намагаючись поліпшити хлопцю настрій. – Вони також призначені для чогось вищого?

      – Дікінса ніколи не зроблять старостою, – визнав Гаррі. – Він не може попіклуватися навіть про себе, не кажучи вже про інших. У будь-якому разі він сподівається стати бібліотечним ментором, а позаяк більше ніхто не прагне цієї посади, то пан Фробішер не позбуватиметься сну, ламаючи голову, кого саме призначити на неї.

      – А Беррінґтон?

      – Не впевнений, що він повернеться на наступний курс, – у задумі промовив Гаррі. – Навіть якщо він це зробить, упевнений, що і його старостою не зроблять.

      – Не варто недооцінювати його батька, – застеріг Старий Джек. – Цей чоловік, безумовно, знайде спосіб, щоб його син повернувся першого дня навчання. І я б не поставив гроші на те, що він не стане старостою.

      – Будемо сподіватися, що ви маєте рацію, – не став сперечатися Гаррі.

      – А якщо я її маю, то можу припустити, що він вступить, як і його батько, до Ітона?

      – Ні, якщо зважатимуть на його думку. Джайлз вважав би за краще потрапити до Бристольської гімназії разом із Дікінсом і мною.

      – Якщо він не потрапить до Ітона, то йому навряд чи запропонують місце в ґімназії. Їхній вступний іспит – один із найскладніших у країні.

      – Він мені казав, що має план.

      – Краще йому бути хорошим, якщо сподівається одурити свого батька, а також екзаменаторів.

      Гаррі промовчав.

      – Як ваша матір? – поцікавився Старий Джек, змінюючи тему, оскільки було ясно, що хлопчик більше не хоче про це розмовляти.

      – Тільки-но отримала підвищення. Зараз вона відповідає за всіх офіціанток у залі «Палм-Корту» і підпорядковується безпосередньо панові Фремптону, управителю готелю.

      – Ви мали б дуже пишатися нею, – мовив Старий Джек.

      – Так і є, сер, і навіть більше: я це доведу.

      – Що маєте на увазі?

      Гаррі поділився своїм секретом. Старигань уважно слухав і час від часу кивав. Він бачив одну маленьку проблему, але вона не була непереборною.

* * *

      Коли Гаррі повернувся до магазину, порозносивши газети перед тим, як піти до школи, пан Дікінс дав йому шилінґ як бонус.

      – Ви найкращий працівник, якого я коли-небудь мав, – заявив він.

      – Спасибі, сер, – подякував Гаррі, ховаючи гроші. – Пане Дікінс, чи можу я у вас щось запитати?

      – Авжеж, звісно, Гаррі.

      Хлопець підійшов до вітрини, де на горішній полиці стояли два годинники.

      – Скільки він коштує? – запитав, вказуючи на «Інґресолл»[23].

      Пан Дікінс усміхнувся. Він чекав, коли Гаррі запитає про це, вже кілька тижнів, тому СКАЧАТЬ