Лише час підкаже. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що мають тепер робити. Один хлопчик стояв обличчям до стіни і тремтів. Гаррі хутко підійшов до нього.

      – Твоє прізвище? – поцікавився Гаррі.

      – Стівенсон.

      – Ну, а я – Кліфтон. Ласкаво просимо до школи Святого Беди.

      – А я – Тьюксбері, – назвався хлопчик, який стояв по інший бік від ліжка Стівенсона.

      – Ласкаво просимо до школи Святого Беди, Тьюксбері.

      – Дякую, Кліфтоне. Власне, мій батько і дідусь навчалися тут, перш ніж вступити до Ітона.

      – Я й не сумнівався, – кивнув Гаррі. – І можу закластися, що вони були капітанами ітонців у грі проти Герроу на «Лордз», – додав він і відразу ж пошкодував про свої слова.

      – Ні, мій батько був «мокрим бобом», – сказав Тьюксбері і додав: – Зовсім не «сухим бобом»[24].

      – «Мокрим бобом»? – перепитав Гаррі.

      – Він був капітаном Оксфорда проти Кембриджа у перегонах на човнах.

      Стівенсон раптом розплакався.

      – Що сталося? – запитав Гаррі, сідаючи на ліжко поруч із ним.

      – Мій батько – водій трамвая…

      Усі інші перестали розпаковуватися і вирячилися на Стівенсона.

      – Це правда? – уточнив Гаррі. – Тоді мені буде краще розкрити свою таємницю, – додав він достатньо голосно, щоб кожен хлопець у спальні міг почути його слова: – Я син вантажника. І не здивуюся, що ти новий хоровий стипендіат.

      – Ні, – сказав Стівенсон, – я відкритий стипендіат.

      – Тоді вітаю, – сказав Гаррі і потиснув йому руку. – Ти наслідуєш довгу та шляхетну традицію.

      – Дякую. Але у мене є одна проблема, – прошепотів хлопчик.

      – Яка, Стівенсоне?

      – У мене немає зубної пасти.

      – Не хвилюйся, друзяко, – втрутився Т’юксбері, – моя мати завжди кладе запасну.

      Гаррі всміхнувся, коли дзвоник задзеленчав знову.

      – Всі по ліжках, – твердо сказав він, проходячи через спальню до дверей, і почув шепотіння:

      – Дякую за зубну пасту…

      – Не думай про це, друзяко.

      – А тепер, – сказав Гаррі після того, як загасив світло, – не хочу чути жодного слова від будь-кого, доки дзвоник не розбудить вас уранці о шостій тридцять. – Я мав на увазі – жодного слова.

      Він усміхався, коли спускався сходами, щоб приєднатися до Дікінса та Беррінґтона у кабінеті для старост.

      Дві речі здивували Гаррі, коли він повернувся до школи Святого Беди в перший день навчання. Не встиг він увійти у вхідні двері, як пан Фробішер відвів його убік.

      – Вітаю, Кліфтоне, – тихо сказав він. – Про це оголосять лише на завтрашніх зборах, але ви станете новим старостою школи.

      – Ним же мав стати Джайлз, – механічно сказав Гаррі.

      – Беррінґтон буде капітаном шкільної команди, і…

      Гаррі аж підстрибнув, коли почув звістку, що його приятель повертається до школи Святого Беди.

СКАЧАТЬ