Лише час підкаже. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Гаррі? – запитав Дікінс, який, здавалося, не звертав уваги на все, що відбувається навколо.

      – Цього року я не планував відвідати Тоскану, якщо ти про це, – відповів Гаррі з усмішкою.

      – Не думаю, що Джайлз справді хоче туди, – зауважив Дікінс. – Адже італійці так і не втямили, як грати у крикет.

      – Ну, я був би радий помінятися з ним місцями, – сказав Гаррі. – Адже мене не турбує, що Мікеланджело, Да Вінчі та Караваджо так і не ознайомилися з тонкощами лівої подачі, не кажучи вже про макаронні вироби, які йому доведеться спожити.

      – А куди ти поїдеш? – поцікавився Дікінс.

      – Тиждень на Західній Рів’єрі, – сказав Гаррі з бравадою. – Великий пірс у Вестон-Сюпер-Маре зазвичай є чільним місцем, бо за ним в’ється риба, і смажена картопля в кафетерії «Коффінс». Хочеш приєднатися до мене?

      – На жаль, не зможу знайти на це час, – відмовився Дікінс, який, вочевидь, вирішив, що Гаррі казав серйозно.

      – А чому? – запитав Гаррі.

      – Надто багато роботи.

      – Ти наміряєшся працювати під час вакацій? – здивувався Гаррі.

      – Робота для мене – свято, – пояснив Дікінс. – Я насолоджуюся нею так само, як Джайлз – своїм крикетом, а ти – співами.

      – Але де ти працюєш?

      – У муніципальній бібліотеці, телепню. У них є все, що мені потрібно.

      – Чи можу я приєднатися до тебе? – попросив Гаррі. – Мені знадобиться будь-яка допомога, яку тільки зможу отримати, якщо є хоч якийсь шанс отримати стипендію Бристольської ґімназії.

      – Тільки якщо погодишся мовчати там увесь час, – попередив Дікінс.

      Гаррі засміявся б, але він знав, що його приятель не вважає роботу смішною справою.

      – Але мені конче потрібна допомога з латинською граматикою, – пожалівся Гаррі. – Я досі не розумію підрядних сполучників, не кажучи вже про кон’юнктиви, а якщо не отримаю прохідну оцінку за латину, мені гаплик, навіть коли добре покажу себе в усіх інших предметах.

      – Я можу допомогти тобі з латинською граматикою, – пообіцяв Дікінс, – якщо зробиш мені послугу.

      – Лише скажи, що треба, – відгукнувся Гаррі. – Хоча ніколи не зможу повірити, що ти сподіваєшся співати соло цього року.

      – Гарний удар, Беррінґтоне, – знову похвалив пан Фробішер, і Гаррі приєднався до аплодисментів.

      – Це його третя півсотня цього сезону, директоре, – додав він.

      – Будь серйозним, Гаррі, – сказав Дікінс. – Ось що. Моєму татові потрібен хтось, хто зміг би під час літніх вакацій розносити газети щоранку, і я запропонував тебе. Оплата – шилінґ на тиждень, і доти, доки ти зможеш приходити до магазину о шостій годині ранку, робота твоя.

      – О шостій годині? – з недовірою перепитав Гаррі. – Коли у вас є дядько, який будить увесь будинок о п’ятій, це – найменша з моїх проблем.

      – То ти готовий узятися за цю роботу?

      – Авжеж, – погодився Гаррі. – Але чому ти сам цього не хочеш? Шилінґом на тиждень не варто СКАЧАТЬ