Лише час підкаже. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

      – Ще й як, – відгукнувся Джайлз, – і я просто не можу дочекатися продовження Другої пунічної війни.

      – З двісті вісімнадцятого по двісті перший рік до Різдва Христового, – підхопив Гаррі.

      – Мене завжди дивувало, звідки греки та римляни точно знали, коли народиться Христос, – пожартував Джайлз.

      – Ха-ха-ха! – зареготав Гаррі.

      Дікінс не засміявся, але сказав:

      – І, нарешті, іще треба буде розглянути Третю пунічну війну, зі сто сорок дев’ятого до сто сорок шостого року до Різдва Христового.

      – Мені справді потрібно знати про всі три? – уточнив Джайлз.

      Церква Святої Марії у Редкліффі була переповнена містянами та школярами, котрі приїхали, щоб вистояти службу Божу з нагоди початку Великого посту, з читанням восьми уривків із Біблії та вісьмома колядками. Хор зайшов через неф і повільно просувався проходом, співаючи «Приходьте, вірні», а потім зайняв місце на хорах.

      Директор прочитав перший уривок. За ним прозвучало «Маленьке місто Віфлеєм». В афіші зазначалося, що солістом третього куплету стане хорист Гаррі Кліфтон.

      «Як тихо-тихо сходить дивовижний дар…» Мама Гаррі сиділа горда у третьому ряду, а старенька, котра сиділа поруч із нею, хотіла розповісти всій парафії, що вони слухають її онука. Чоловік, який сидів по інший бік Мейзі, не міг розчути жодного слова, однак про це ніхто не здогадався, спостерігаючи задоволену посмішку на його обличчі. Дядька Стена ніде не було видно.

      Капітан команди прочитав другий уривок, а коли Джайлз повернувся на своє місце, Гаррі помітив, що він сидить поруч із солідним чоловіком із посрібленим волоссям на голові, тому вирішив, що це, мабуть, сер Волтер Беррінґтон. Джайлз якось йому сказав, що його дідусь живе у ще більшому будинку, ніж його, але Гаррі не думав, що таке можливе. З іншого боку Джайлза сиділи його батьки. Пані Беррінґтон посміхнулася Гаррі, але пан Беррінґтон ні разу навіть не глянув у його бік.

      Коли орга5н заграв прелюдію до «Тріє царі», уся громада підвелася і заспівала разом. Наступний уривок прочитав пан Фробішер, після чого настало те, що панна Мандей очікувала як кульмінацію служби. Тисячоголоса громада навіть не поворухнулася, коли Гаррі співав «Тиху ніч» так ясно й упевнено, що навіть директор посміхнувся.

      Наступний уривок читав бібліотечний ментор. Гаррі вже кілька разів тренував із ним цитату зі святого Марка. Дікінс намагався уникнути цієї честі, як він описав це Джайлзу, але пан Фробішер наполягав, адже четвертий уривок завжди читав бібліотекар. Дікінсові було далеко до Джайлза, але й він читав непогано. Гаррі підморгнув приятелю, коли той повернувся на місце поруч зі своїми батьками.

      Потім хор підвівся, щоб заспівати «У солодкій радості», а парафіяни залишилися сидіти. Гаррі вважав, що ця колядка – одна з найвибагливіших у його репертуарі через нетрадиційну гармонію. Пан Голкомб заплющив очі, щоб краще чути старшого хориста. І Гаррі заспівав «Тепер нехай усі серця співають», коли вчителю здалося, що він почув легкий, майже непомітний тріск у голосі. СКАЧАТЬ