Украдене щастя (збірник). Іван Франко

Чтение книги онлайн.

      «Панство, даруєте,

      Що я наплів!

      Більше не вчуєте

      Безбожних слів.

      Геть, мано! Спадь від нас!

      Є ще в нас честь.

      Apage, satanas![121]

      Бий тебе хрест!

      Ми не соколики,

      Дявольський рід,

      Ми є католики

      Вірні, як дріт.

      Ми не єретики,

      Не атеїсти,

      Нам для естетики

      В пекло не лізти.

      Хоч часом свічечку

      Чорту ткнемо,

      Богу ж щонічечку

      По дві жжемо.

      Справи тілеснії

      Дідьчі в нас всі,

      Але небеснії

      Іскри в душі.

      Тіло наплутає

      Тут на землі,

      Хай же спокутує

      Там у смолі.

      Але щоб душу Бог

      Нашу прогнав

      В темний, пекельний льох,

      В затхлий канал,

      Щоб між розбійників,

      Підлих жидюг,

      Між свиногінників,

      Хлопів, злодюг,

      Між бидло те брудне,

      Щоб там у ад

      Йшов за пусте-дурне

      Аристократ, —

      Щоб та блискучая,

      Ніжна душа,

      Квітка пахучая

      Йшла до коша, —

      Щоб сей найкращий твір,

      Божий напій

      Пхать до пекельних дір

      Чорту на гній, —

      Ні, щось таке дзвонить —

      Се просто сміх!

      Щоб се міг Бог чинить, —

      Думати гріх.

      Бог, найчільніший той

      Аристократ,

      Він СКАЧАТЬ