Сині етюди. Хвильовий Микола

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ прiєхалi єщо в пятнiцу. Предлагаю нємєдлєнно зарегiстрiроваться в ячєйкє».

      Кажу:

      – Секретар, мабуть, жоха, iз старих партiйцiв.

      Товариш усмiхнувся:

      – Тебе дивує записка? «Это чепуха». От ти ще понюхаєш дискусiю. В печiнках менi сидить оця дискусiя.

      Я зацiкавився.

      – Що за дискусiя?

      – Почекай, сам узнаєш.

      I не сказав.

      …Я пiшов.

      – Де кiмната ком’ячейки?

      – Он!

      Входжу.

      Дивлюсь – щось знайоме. Думаю, пригадую й раптом згадав: та це ж «кiт у чоботях».

      Ото штука!

      – Ви секретар ком’ячейки?

      – Я…

      – Вас, здається, товариш Жучок?

      – Так.

      – Ну, так ми з вами знайомi. Пам’ятаєте?..

      Вона, звичайно, все пам’ятає, але вперше зареєструвала мiй партквиток, а потiм уже говорила.

      …Ясно: минуло стiльки часу. Товариш Жучок дочитала – прочитала «Что такое коммунизм» (без автора)… Издание N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии. I тiльки.

      А iнше так просто: ходить «кiт у чоботях» по бур’янах революцiї i, може, й сам не знає, що вiн секретар ком’ячейки, а потiм узнає й пише:

      «Предлагаю нємєдлєнно зарегiстрiроваться…»

      Одне слово, я, мабуть, i не здивувався, тим паче що минуло так багато часу, а «кiт у чоботях» i тодi вже був —

      – «паходной Ленiн…»

      I, треба щиро сказати, друге видання Ленiна – «Паходной Ленiн» – таке ж iнодi було суворе й жахне.

      От малюнок:

      Я завинив.

      Товариш Жучок очi драконом:

      – Товаришу! I вам не соромно?

      – Дозвольте… я ж… їй-право… я ж…

      Товариш Жучок очi драконом:

      – Ваш партквиток!.. Давайте!

      Вiддаю.

      Пише:

      «Товарiщ такой-то в таком-то мєсяцє пропустiл столько-то собранiй. Получiл виговор от секретаря ком’ячейкi с предупрєждєнiєм винєстi єго недiсцiплiнiрованность на обсуждєнiє обществен-ного мнєнiя партiї посредством партiйного суда на предмет перевода в кандiдати iлi окончательного iсключєнiя iз нашiх коммунiстiчєскiх рядов.

      Подпiсь».

      Точка.

      Коротко.

      Ясно.

      I трiшки того… нiяково.

      …Звичайно, як i тодi (тодi – в дикiм степу), на нiй колiр "хакi", бо революцiя знає одну гармонiю фарб: червiньковий з кольором "хакi". Як i тодi: величезнi чоботи не на ногу. Як i тодi.

      – Дзуськи!

      Як i тодi, бузиновий погляд, бузиновий смiх i носик – голiвка вiд цвяшка: кирпатенький.

      …Як i тодi, були ночi, але вже не холоднi, а теплi, замрiянi – лiтнi степовi ночi.

      Тiльки тепер тривожили нас не козаки, а бандити-лiсовики тривожили наш тил. А з пiвдня насiдав розлютований, поранений (добивали) ведмiдь з бiлого кубла великої Росiйської iмперiї.

      А от дискусiя (в печiнках сидить!).

      Є ходяча фраза: треба бути начеку i не забувати про СКАЧАТЬ