Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ волі батька. Зрозуміло, що мати рабів зазвичай могли лише вожді та представники знаті. Однак й у них невільників було небагато – хоча б тому, що більшу кількість рабів важко було утримувати в покорі.

      Рабами ставали не лише полонені. Іноді таким чином змушені були «повертати» свій борг незаможні сусіди. Згодом рабів почали купувати або вимінювати. Рабами зазвичай ставали і діти рабів. Проте загалом рабів у патріархальному суспільстві було мало, і сам стан неволі вважався швидше винятком, нещасливим випадком.

      4. Від віри до релігії. З ускладненням суспільного життя змінювалися й уявлення людей про навколишній світ. Первісна віра у духів і шанування ідолів перетворювалися на релігію – впорядковану систему поглядів на світобудову і життя людей як наслідок дії надприродних сил. Втіленням цих надприродних сил тогочасні люди вважали духів. Їх зазвичай уявляли як незвичайних істот, схожих на тварин або ж на людей.

      Згодом із середовища духів почали виокремлювати могутніших – тих, хто, на людське переконання, найбільше впливав на їхнє життя, – богів. Були боги сонця і місяця, вітру й дощу, землі і морів, життя і смерті, полювання, землеробства тощо. Люди були впевнені, що саме боги впорядковували світ і керували ним – майже так, як вожді і старійшини керували життям племені. Хіба що богів найчастіше вважали безсмертними.

      Разом з вірою в богів виникли і міфи – перекази про створення світу і людей, відносини між богами та інші розповіді, які пояснювали причини явищ, з якими щоденно або час від часу стикалися люди. Нашим сучасникам стародавні міфи нагадують казки (а деякі з них згодом і насправді стали казками), проте тогочасні люди сприймали міфи як правдиві розповіді про те, що відбувалося в реальності. Та й не були міфи лише збіркою вигадок. Поруч із фантастичними і неймовірними розповідями вони зберігали згадки про справжні події первісної історії і важливий для прийдешніх поколінь досвід, міфи навчали і виховували, заміняючи у патріархальному суспільстві науку й освіту.

      Вшануванням богів, виконанням релігійних обрядів, збереженням міфів зазвичай опікувалися жерці. Поруч із вождями, дружинниками і знаттю вони складали керівну верхівку патріархального суспільства. Подекуди це навіть були ті самі люди, адже стати жерцем було легше синові жерця або ж людині, яка не працювала щоденно на землі. Але у багатьох релігійних ритуалах брали участь усі члени громади, племені чи навіть союзу племен.

      Світ богів і світ людей. Зображення на камені, знайденому на острові Готланд (Швеція).

      Стоунхендж (сучасний вигляд).

      Про це нагадують величні споруди з кам’яних брил – мегаліти, що збереглися у різних країнах сучасної Європи. Найвідомішою з них вважають Стоунхендж у Великій Британії. Вчені і досі сперечаються, для чого він був збудований: для вшанування богів чи спостереження за сонцем і зірками. Проте зрозуміло одне СКАЧАТЬ