Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ організоване по-різному. Якщо влада належить одній людині – вона йменується монархією, сам володар – монархом, а інші її мешканці – підданими.

      Про що розповідають глиняні таблички

      1. Виникнення писемності. Навіть великим господарством важко керувати, покладаючись лише на власну пам’ять. Треба пам’ятати не лише скільки і чого зараз є у господарстві, а й скільки було і куди поділося, і на що можна розраховувати в майбутньому. Керувати державою – ще складніше. Жодна людина не зможе вивчити закони так, щоб потім відтворити їх дослівно. Якщо ж розпорядження керівників просто переказувати – легко спотворити зміст. Шумери винайшли спосіб, як зберігати і точно передавати інформацію, при цьому не вимовляючи ані слова, – так вони створили писемність.

      Спочатку вони просто малювали те, про що хотіли сказати. Щоб написати «людина», малювали людину, «риба» – рибу, «зерно» – колосок. Так само позначали і дії – зображення плуга означало «орати», ніг – «ходити». Таке письмо називають малюнковим. Щоб його зрозуміти, не потрібно навіть знати мови, якою розмовляє той, хто пише.

      Але речей і дій у житті зустрічається значно більше. Якщо кожну з них позначати окремим малюнком – знаків доведеться вигадувати десятки чи сотні тисяч. До того ж – далеко не все можна намалювати так, щоб малюнок зрозуміли інші. А користь письма – саме в тому, щоб його легко було збагнути. Через це поступово знаками шумери почали позначати не предмети чи дії, а слова, якими вони називаються, а згодом – окремі склади. Це дозволило скоротити загальну кількість знаків і зробити письмо зрозумілішим.

      Писали шумери паличками на глиняних табличках. Оскільки глина в Месопотамії є всюди, її просто набирали в жменю, змочували водою і розкачували, як млинець. Зазвичай таблички легко вміщувалися у долоні, так що в письмовому столі потреби не було. Іноді таблички вкладали у конверти – також глиняні, на яких ставили печатки, щоб вберегтися від підробок.

      Складні малюнки на глині відтворити важко. Тому шумери змушені були спрощувати знаки, і врешті вони стали нагадувати набір рисочок або клиночків. Саме тому шумерську писемність часто йменують клинописом. Спочатку знаки розміщували один під одним – писали стовпчиком згори донизу. Але згодом дійшли висновку, що зручніше писати у рядок – зліва направо.

      2. Боги шумерів. Шумери швидко зрозуміли, що записувати можна не лише розпорядження царів, закони чи господарські розрахунки, а й давні легенди, перекази і вірші. Завдяки глиняним табличкам, що збереглися навіть у вогні пожеж, ми знаємо, як жили мешканці давньої Месопотамії, чим займалися, як виховували дітей, у яких богів вірили.

      Незважаючи на те, що в кожного шумерського міста був свій «небесний захисник», існували боги, яким вклонялися всі мешканці країни. Бога неба звали Ану, бога землі і повітря – Енліль, бога води – Енкі. Енліля також вважали богом долі, за велінням якого на землі наставав день. За легендами, саме він створив їстівні рослини, дав людям мотику і плуг, звів міста. СКАЧАТЬ