Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ могли покарати смертю або ж вигнанням, що для людини тієї доби було гірше за смерть.

      Зміни у громадському житті

      1. Виникнення суспільної нерівності. Знать. З появою приватної власності і майнової нерівності змінилися і відносини всередині громади. До думки заможніших господарів, які мали більше худоби, збіжжя, речей, потрібних у побуті, громада дослухалася більше, адже в скрутному становищі саме до них змушені були звертатися бідніші сусіди. Звичайно, старійшинам найповажніших родів, які керували життям громади, або чаклунам майно було накопичувати легше. Часто вони просто привласнювали собі кращі землі та пасовища, а будь-які суперечки завжди могли вирішувати на користь своїх родичів. Так із середовища колись рівних між собою селян почала виокремлюватися особлива верства – знать.

      Виняткове становище знаті згодом почали пояснювати походженням від шанованих предків, особистими звитягами чи талантами. Часто старійшини і їхні родичі навіть за зовнішнім виглядом чи побутовими звичками намагалися відрізнятися від решти громади – використовували особливий посуд, більш вишуканий одяг, надягали коштовні прикраси, замовити чи придбати які звичайні селяни не могли. Знаті вже не треба було щодня працювати на пасовиську, у полі чи у майстерні, її головним заняттям стало керування, організація життя одноплемінників. Знатність, як і майно, передавалася в спадщину. Якщо раніше старійшинами ставали найдосвідченіші і найздібніші, то тепер – частіше діти чи онуки колишніх старійшин. Згодом це також навчилися пояснювати тим, що своїх нащадків знать з дитинства навчає складного ремесла управління, тоді як звичайний селянин без такого виховання керувати громадським життям не здатен.

      Представники знаті радяться між собою. Малюнок з рельєфу на Колонні Марка Аврелія у Римі.

      Виникнення майнової і суспільної нерівності викликало спротив більшості громади. Щоб заспокоїти невдоволених, знать змушена була ділитися частиною накопичених багатств – роздавати подарунки, влаштовувати для одноплемінників бенкети, іноді навіть знищувати надмірні, на думку сусідів, запаси. Проте громадські частування чи роздача подарунків лише підкреслювали особливе становище знаті у суспільному житті.

      2. Війни і вожді. Сварки і бійки між людьми траплялися завжди. Проте лише з появою приватної власності і майнової нерівності битися почали для того, щоб захопити чуже майно. Люди, які раніше бралися за зброю лише для полювання на тварин, тепер почали використовувати її одне проти одного. Сперечатися між собою починають і окремі громади, а з часом такі сутички перетворюються на справжні війни. Сильніші племена могли просто відняти худобу, збіжжя чи коштовності у слабших, привласнити їхні поля чи пасовиська або змусити платити данину – тією ж худобою, збіжжям чи коштовностями.

      Для нападу на сусідів чи навпаки – захисту від нападів сусідів – СКАЧАТЬ