Прокляте небо. Наталія Довгопол

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ за якими вона весь цей час ховалася, Євка вийшла наперед. Її немов пойняло вогнем, але дівчина продовжила ступати, шкутильгаючи, аж доки не опинилася біля пана та його дітей.

      – Що це за кривенька качечка, яка сміє тут крякати?! – обличчя пана розчервонілося, і здавалося, що його пишні вуса підстрибнули вгору, а живіт під шовковим жупаном роздувся й от-от лусне від люті.

      – Я полоскала ряднини на ставку і…

      – І..?!

      Пан Антанас проймав її поглядом, а всі інші завмерли з відкритими ротами, чекаючи розв’язки цієї несподіваної драми. Завмер і Амір, примружуючи очі.

      Євка й сама не розуміла, що робить, але раптом їй зробилося так шкода молодого панича. Його зачинили в цій золотій клітці, і немає зовсім нікого, хто б заступився за нього… Швидко метикуючи, Євка підбирала слова.

      – А-амір прийшов до мене, – заїкаючись почала вона, – щоб я допомогла йому з арифметикою…

      – Ти?! – тепер пан сміявся. Голосно заливався сміхом, підтримуючи руками живіт.

      – Святий Юрій, це вже навіть весело! Що ви вивчаєте зараз, пане вчителю?

      – Множення, ясновельможний, – вклонився Орест, із острахом поглядаючи на почервонілу Євку.

      – Множення? Чудово! От ми й перевіримо твої визначні знання в арифметиці, дівко, і чим ти там могла допомагати моєму синові! Скільки буде сім на вісім?

      – Пʼятдесят шість, – не замислюючись, випалила Євка.

      – А дванадцять на три?

      – Тридцять шість.

      – Сто двадцять три на дванадцять!

      Нарешті Євка замислилася, напружено підраховуючи. Пан хмикнув, збираючись було щось сказати, але дівчина випередила його.

      – Одна тисяча чотириста сімдесят шість.

      Тишу можна було різати ножем. Помітно було, як і пан, і учитель підраховують у голові. Далі учитель взяв із рук Євки дерев’яну дощечку й вивів крейдою цифри у стовпчик.

      1476…

      – Це якийсь жарт? – раптом спохмурнів пан Вітовський, озираючись на здивовані обличчя вчителя та його дітей. – Як таке може бути, що..?

      Учитель відкашлявся. Він теж трохи зблід.

      – Ясновельможний, – повагом проказав він, щось уважно обдумуючи.

      Євка помітила, як у нього затрусилися руки.

      – Ця дитина… Я маю ще перевірити, але схоже… Схоже, що вона має надзвичайний талант в арифметиці.

      – Вона порушила мій наказ триматися якнайдалі від паничів! Вона посміла тявкнути, коли її не питали!..

      – Милостивий пане, я розумію твій гнів, – схилив голову Орест. – Але якщо вона так добре впливає на паничів, та й панночка Марта просила за неї нещодавно, тож нехай ця дівка й далі приходила б до нас на уроки.

      Антанас фиркнув і поправив на лобі шапку. Євка помітила крапельки поту, що стікали на його обпалене сонцем червоношкіре обличчя.

      – Що ж… нехай! Але дивись сюди, дівко, – взяв її за комір сорочки біля самого горла пан. – Не СКАЧАТЬ