Прокляте небо. Наталія Довгопол

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ відповів Орест.

      Запала тиша, а потім щось голосно розбилося об підлогу.

      – Ти ж знаєш, як я ненавиджу цього вилупка! Дідько б тебе побрав, Оресте! Чому ти це зі мною вчинив?!

      – Так має бути, пані, – прошепотів він. – Це доля, яка написана на зоряному небі.

      – То бодай те небо скоріш звалилося на землю, як на ньому такі зорі! – голос пані зривався, здавалося, їй от-от забракне дихання від гніву. – Забирайся під три чорти, щоб я тебе не бачила й не чула!

      Євка швидко пірнула в сусідній коридор, зачіпаючи плечем свій улюблений гобелен, так що його гострий, оббитий металом край, чиркнув їй по шиї, лишаючи кривавий слід.

      Повертаючись на кухню й важко переводячи подих, вона приклала до шиї ганчірку, що миттєво почервоніла від її свіжої крові.

      – Що сталося? – збентежилася Марія.

      – Е-е-е… порізалася нігтем! – бовкнула перше, що спало на думку, Євка.

      Марія недовірливо покосилася, але більше не розпитувала, а юнка знову занурилася в роздуми. Це доля, написана на зоряному небі? Що за нісенітниця! Пан Орест був суцільною загадкою. Та хіба ця таємничість не робила його ще привабливішим?

      – Євко! – суворий голос Веселини вивів її із задуми. – Хутчіше йди, пані наказала привести тебе.

      «Невже пані дізналася, що я підслуховувала?» – нажахалась Євка, але вголос нічого не сказала, приховуючи своє занепокоєння. На ватяних ногах юнка попленталася в покої пані, готова до удару.

      Але княгиня говорила зовсім не про те.

      – Дівко, – хриплим голосом сказала вона, сидячи впівоберта до вікна. Куточки її губ були опущені донизу. – Понеси-но паничам полуденок.

      – Але пан заборонив мені бачитися з паничами, – не думаючи випалила Євка, та останньої миті затулила рукою рота.

      – Ти сперечатися зі мною будеш? – змією просипіла пані, і Євка побачила рясні зморшки навколо її очей та рота, яких вона раніше не помічала.

      – Я не… Так, пані, – схилила голову вона, остерігаючись знову бовкнути зайвого.

      – Куди пішла? Це ще не все, – гаркнула Серафима, коли Євка вже зібралася йти. – Ти будеш стежити за Аміром і все-все мені доповідати.

      Такого Євка не чекала. Остовпівши, від здивування дівчина відкрила рота, але суворий погляд пані витверезив її.

      – Так, ясновельможна, слухаюся тебе… Але про що саме я маю доповідати? – обережно вставила Євка, набираючись сміливості.

      – Усе. Як він поводиться з моїми дітьми, як відповідає на уроках, про що говорить і про що мовчить. Зрозуміла? Сиди собі в куточку й спостерігай. А ввечері приходитимеш і доповідатимеш. Тобі зрозуміло?

      – Зрозуміло.

      Авжеж. Доносити й поклепувати, ніби ворона. Оце так честь!

      Вийшовши з княжих покоїв, Євка трухонула руками, ніби струшуючи з себе помиї, якими її щойно облила пані з голови до п’ят.

      «Куди ж ясніше», – прошепотіла вона сама до себе, поглядаючи на гобелен.

      Виткані СКАЧАТЬ